Окупація проти природи: головні екологічні ризики для Криму

Стан екології Кримського півострова після його окупації росією щоразу викликає багато запитань і занепокоєння українських екологів. За ці 12 років було написано багато досліджень, аналітичних звітів і журналістських матеріалів про зміни в кримській екосистемі, що відбулися внаслідок будівництва нових доріг, відсутності води та створення нових військових об’єктів. Але ж окупанти не зупиняються у своєму прагненні знищити кримську природу будь-яким чином. Наразі вони намагаються законодавчо завдати шкоди кримським заповідникам і заказникам, а також вирубати якомога більше дерев у кримських лісах. Детальніше про це – у даному матеріалі.

Кримська екологія VS законодавство РФ

Незабаром у законодавстві держави-окупанта може змінитися сама логіка охорони навколишнього середовища. До Державної думи рф наприкінці 2025 року внесено законопроєкт, який дозволяє вивести зі складу так званих природних територій, що особливо охороняються (термін, яким держава-окупант називає природні заповідники та заказники, далі по тексту використовуватимемо саме його, – авт.), будь-які ділянки з охоронним статусом заради будівництва об'єктів федерального та регіонального значення – якщо, як йдеться у законопроєкті, побудувати їх без цього неможливо. Формально це дозволяється у виняткових випадках, але текст закону залишає широке поле для трактування.

Кримські екологи попереджають: якщо ініціативу буде ухвалено, під загрозою опиниться вся система «природних територій, що особливо охороняються», – від заповідників до національних парків окупованого півострова.

Окрім цього, автори законопроєкту вважають за необхідне дозволити розміщення об'єктів капітального будівництва та споруд на спеціально виділених ділянках «природних територій, що особливо охороняються», у тому разі, якщо це на користь «оборони та безпеки держави», а також охорони державного кордону.

Ймовірність ухвалення даного законопроєкту дуже велика – так майже завжди буває з ініціативами уряду держави-окупанта. Тим часом громадськість, м'яко кажучи, такою перспективою стривожена.

На початку 2026 року цю ініціативу бурхливо почали обговорювати екологи та громадські діячі, але багато хто про неї взагалі не знав: новина загубилася на тлі безлічі інших, більш «актуальних» новин.

На думку екологів, зокрема й кримських, ухвалення законопроєкту може призвести до серйозних негативних наслідків для всієї системи «природних територій, що особливо охороняються», адже містить корупціогенні норми, юридичні неточності й дає широкий простір для тлумачень. Зокрема, у ньому немає відомостей про те, що може бути віднесено до «об'єктів державного значення». Його автори доволі легковажно пояснюють це тим, що такі вилучення ділянок матимуть «точковий характер».

Проти цих пропозицій уже висловилося багато вчених, громадських діячів і просто небайдужих людей, які розуміють усю катастрофічність наслідків ухвалення такого закону.

Навряд чи треба говорити, наскільки серйозно це може вдарити по тимчасово окупованому Криму з його великими природними територіями, що охороняються. Кримські експерти неодноразово висловлювали думку, що таких територій у регіоні має стати ще більше, адже це єдиний шанс захистити унікальну природу від забудови.

Для тимчасово окупованого Севастополя цей законопроєкт також є вкрай небезпечним, оскільки одна третина площі Великого Севастополя має статус «природних територій, що особливо охороняються», завдяки чому зберігаються унікальні природні ландшафти. Тепер над ними нависає цілком реальна загроза.

Як підкреслюють автори та прихильники ухвалення закону, в ньому нібито прописані механізми захисту природи від недобросовісних людей та необачних рішень. Проте кримчани впевнені, навіть якщо на папері все виглядає красиво і правильно, знайдеться якийсь місцевий чиновник, перевіряти якого ніхто не буде і який почне використовувати лазівки закону в особистих цілях – продавати, пиляти і влаштовувати вакханалію, на територіях, виведених з тих, що особливо охороняються, почнуть проводити комунікації, прокладати дороги тощо.

Крім того, на думку кримських екологів, не важко буде обійти згадку про те, що на вилучених з «природних територій, що особливо охороняються», заради оборони та безпеки країни ділянках не можна будувати «житлові та багатоквартирні будинки» та об'єкти соцкультпобуту. Але ж апартаменти до житлових будинків не належать. І це не єдина лазівка, яку можна знайти у тексті закону.

Тут можна згадати, зокрема, ситуацію з будівництвом ЛЕП завдовжки 26 км у Байдарській долині та на Південному березі Криму, що сталася у 2021 році. Тоді від Севастополя до Алупки могла пройти високовольтна лінія, заради якої довелося б знищити до мільйона дерев, зокрема червонокнижних, а також завдати шкоди заповіднику, кільком заказникам, десяткам печер, екосистемі півострова і, як вишенька на торті, обнулити важливу ділянку Великої севастопольської тропи.

АТ «Крименерго» тоді навіть отримало дозвіл на будівництво такого об'єкта. На сайті Мінбуду держави-окупанта з’явився дозвіл за номером 91-000-3079-2021МС від 10.11.2021, виданий АТ «Крименерго» на будівництво лінії електропередачі від Севастополя до Алупки і – що найдивовижніше – він отримав дозвіл Головдержекспертизи та Росприроднагляду.

Планувалося, що лінія електропередачі протяжністю 25,729 км від севастопольського Орлиновського до ялтинського Оползневого мала пройти безпосередньо через заповідні ліси, гори та печери.

З урахуванням того, що навколо ЛЕП мала бути зона безпеки, де виключається будь-яка рослинність, виходило, що на практиці через ліси Севастополя та Криму пройшла б гігантська просіка завширшки десятки метрів.

Проєктуванням такого маршруту, як з'ясувалося з відкритих джерел, займалося ТОВ «Ленелектромонтаж» на підставі завдання на проєктування, виданого АТ «Крименерго» 19.09.2019 р.

Однак проти цього проєкта тоді постали екологи та громадські діячі, і через рік від нього вирішено було відмовитися – тим більше, що фахівці у сфері енергетики запропонували замість нього інший, набагато менш травматичний для природи варіант. Але тепер стає очевидним, що радіти було зарано: цей проєкт цілком може бути розцінений як украй важливий для розвитку країни та регіону.

Який «захист» обіцяють природі «ініціатори» змін?

Як випливає з тексту законопроєкту і пояснювальної записки до нього, всі рішення про виведення ділянок з «природних територій, що особливо охороняються», ухвалюватимуть серйозні посадові особи і не менш серйозні комісії федерального чи регіонального рівня – залежно від того, про «природні території, що особливо охороняються», якого значення йдеться. Якщо регіонального – ініціатива може йти від губернатора.

Можна без зусиль уявити результат голосування за подібну ініціативу, винесену «главою» тимчасово окупованого Севастополя на розгляд так званих «законодавчих зборів».

Передбачено законопроєктом і ще один варіант, при якому «природні території, що особливо охороняються», можуть втратити свій статус – це «незворотна втрата природоохоронного значення» внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру. Наприклад, якщо територію знищено вогнем. Що це може означати на практиці, уявити неважко.

Натомість екологи вважають, що природа може відновитись у будь-якому разі, і їй треба допомагати. Вони переконані, що реалізація деяких значних проєктів на територіях, виведених зі складу «природних територій, що особливо охороняються», завдасть колосальної шкоди природним комплексам. Заповідники створювалися десятиліттями – саме як захист від нагальних рішень. Руйнюються вони, як правило, набагато швидше.

Проте, незважаючи на негативну реакцію екологів, громадських діячів і навіть «обох гілок» окупаційної влади Севастополя (реакцію на цей законопроєкт кримської «влади» у відкритому доступі знайти не вдалося, – авт.), 18 березня цей законопроєкт було ухвалено Держдумою держави-окупанта у першому читанні.

Зміни на практиці

Не минуло й двох місяців після жвавого обговорення можливих змін на «природних територіях, що особливо охороняються», внаслідок ухвалення нового законопроєкту, як у тимчасово окупованому Севастополі винесли на публічні консультації проєкт змін до положення про «державний природний ландшафтний заказник регіонального значення «Мис Айя». Документ уточнює природоохоронні заборони, але разом з цим прописує винятки для туристичних стоянок, таборів, місць відпочинку, доріг, електромереж, водопостачання та водовідведення.

Проєкт опубліковано 21 травня на офіційному сайті «уряду» міста. Розробником виступає «департамент природних ресурсів та екології» тимчасово окупованого Севастополя.

У матеріалах до проєкту пояснюється необхідність привести режим охорони «природної території, що особливо охороняється», у відповідність з федеральним і регіональним законодавством.

При цьому документ не обмежується технічною правкою. У ньому з'являються норми, які можуть змінити порядок туристичного використання однієї з найбільш відвідуваних природних територій окупованого Севастополя.

Йдеться про найвідоміші місця заказника «Мис Айя». У проєкті прямо перераховані Турецька галявина, урочище Інжир, пляж Золотий, Аязьма Верхня, Батиліман та Куш-Кая – із зазначенням кадастрових номерів ділянок.

Один із важливих пунктів проєкту стосується лінійних об'єктів. Документ пропонує дозволити будівництво, реконструкцію та розміщення мереж електропостачання, лісових доріг, водопостачання та водовідведення, а також використання поверхневих і підземних водних об'єктів – якщо це необхідно для забезпечення туристичних стоянок, таборів і місць відпочинку.

Це вже не лише питання екологічних стежок, покажчиків чи позначених майданчиків для відпочинку. Електрика, дороги, вода та водовідведення – ознаки більш сталої інфраструктури.

Така інфраструктура може використовуватися для впорядкування вже наявного туризму: зазначених стоянок, контрольованих маршрутів, санітарних умов та зниження стихійного навантаження.

Але водночас вона створює зрозумілі ризики. Чим більше зручностей утворюється всередині природної зони, тим більш сталим і масовим може ставати потік людей. Тому принципове значення матиме як сама норма, але й те, які саме об'єкти, де й у якому обсязі зможуть з'являтися.

Окремо варто звернути увагу на екологічні стежки. Проєкт дозволяє їх прокладання, але тільки державною установою, підпорядкованою «департаменту природних ресурсів та екології».

Тобто формування туристичних маршрутів усередині заказника фактично закріплюється за однією громадською структурою. Хто і за якими критеріями визначатиме, де саме пройдуть такі стежки, з тексту проєкту не випливає.

Натомість кримські екологи наголошують, що мис Айя вже перевантажений. Вчені вказують на високий біологічний ризик через нерегульоване рекреаційне навантаження в період з травня до вересня, коли у багатьох представників флори та фауни проходять нерест і розмноження.

Окремо підкреслюється шкода від морського рекреаційного навантаження. Екологи рекомендують заборонити цілодобове маломірне суднове, яхтове та інше навантаження від плавзасобів, пов'язане з регулярною висадкою туристів та якірними стоянками, оскільки вони ушкоджують біотопи і види, що охороняються.

Варто зазначити, що будь-які зміни правил на території заказника «Мис Айя» неминуче розглядатимуться на тлі конфліктів навколо доступу, інфраструктури, землекористування та спроб господарського освоєння однієї з найвідоміших природних територій Севастополя. І тепер для окупантів питання знову впирається в баланс: як поєднати охорону заказника, що вже зазнає серйозного сезонного навантаження, з «організованим» туризмом.

Частина урочища Ласпі під Севастополем покривається дерев'яними настилами та будівлями

Однак, попри всі «законопроєкти», які вносяться федеральною чи «регіональною» владами, заповзятливі ділки продовжують забудовувати кримські природні заповідники. Так, неподалік від того самого мису Айя підприємці продовжують освоювати мальовничі куточки севастопольського заказника Ласпі, отримуючи вигоду для себе і шкодячи при цьому природі.

Ще остаточно не вирішено питання з ліквідацією небезпечних для проживання будиночків ТОВ «Алніка», що нависли над урвищем біля пляжу «Дельфін» , як поряд почалося нове будівництво.

На самому пляжі й на спуску до нього робітники зводять дерев'яні будівлі, конструкції та кладуть підлогу просто посеред дерев. Як з'ясувалося, все це – інфраструктура майбутнього закладу громадського харчування, яке належить ТОВ «Бухта Ласпі».

За даними з відкритих джерел, фірма пов'язана зі скандально відомим готельним комплексом «Бухта Мрії», неодноразово поміченим у зливанні стоків у морі, а також ТОВ «Енсі Бей» – у компаній один керівник Віктор Михайлович Шлейков.

Ця компанія, «Енсі Бей», вже була оштрафована на 1,5 млн рублів (приблизно 900 тисяч грн) саме за бетонування частини ділянки заказника під майбутній заклад громадського харчування біля пляжу «Дельфін» (компанія також є чинним оператором пляжу), а також за вирубку дерев, зокрема червонокнижних, що заважають влаштуванню настилів і бетонних сходів.

Саме ТОВ «Бухта Ласпі», як повідомляють кримські ЗМІ, раніше мало не втратило бренд Laspy Bay. Фірма накопичила боргів перед фізичними та юридичними особами, через що за рішенням суду її майно та майнове право на товарний знак було заарештовано.

Питання з майном фірма намагалася вирішити у судах, але програла. Проте зараз фірма відкриває заклад під схожою з брендом назвою Laspy Bay і намагається закрити борги.

Чи не завдасть це будівництво нової шкоди природі заказника «Ласпі» і як на ньому може позначитися таке активне антропогенне навантаження, питання відкрите.

Проте у кримської громадськості викликає питання сам факт, чому на частині цінної території ведуть бізнес ті, хто раніше був не раз помічений у недбалому ставленні до природи?

Втім, забудова територій кримських заповідників – не єдина біда для екології окупованого півострова: тут активно триває знищення природи Кримських гір. Окупаційна влада будує дорогу в обхід Сімферополя до села Перевального і потім на Ангарський перевал й до самої Алушти, яка проходить через гірську місцевість, що спричиняє їй значні екологічні збитки. Внаслідок цього будівництва вже декілька років триває масштабна вирубка лісових масивів, які прилягають до цієї автомобільної траси. І це попри те, що кожне дерево на півострові потрібне для чистого повітря й унікального кримського клімату.

Причому, як стало відомо з місцевих  ЗМІ, вся деревина, отримана в результаті цих робіт, направляється на потреби міністерства оборони країни-окупанта.

У червні 2026 року стало відомо, що компенсаційна висадка лісових насаджень замість вирубаних під час будівництва та реконструкції ділянок «автодороги кордон з Україною Сімферополь – Алушта – Ялта» буде здійснена як на цих ділянках, так і в інших регіонах Республіки Крим. Про це кримським, підконтрольним окупантам, ЗМІ повідомили в окупаційному «міністерстві екології та природних ресурсів».

«Будівництво та реконструкція автомобільної дороги «35 ВП Р3 35А-002 (Е-105) кордон з Україною – Сімферополь – Алушта – Ялта» на ділянці км 155 км 180» проводиться з вилученням земель лісового фонду у землі інших категорій на площі 164 га. Реалізація компенсаційних зобов'язань реалізовувалась у 2025 році (на площі 25 га) і триватиме у 2026–2027 роках», – заявив «заступник міністра» відомства Олександр Березнєв.

Крім того, він зазначив, що роботи з реалізації компенсаційного лісовідновлення та лісорозведення проводяться на території всіх лісництв так званої Республіки Крим, оскільки через обмежений лісокультурний фонд надати для реалізації такого обсягу зобов'язань одну або кілька ділянок у межах одного лісництва на землях лісового фонду півострова неможливо.

Заступник міністра повідомив також, що організація робіт із компенсаційного лісовідновлення та лісорозведення проводиться у встановлені терміни, здійснюється контроль. Площа земель лісового фонду в окупованому Криму складає 235,6 тис. га, зокрема вкритих лісовою рослинністю – 191,5 тис. га. За його словами, щорічно висаджується близько 300 га нових лісів.

Проте екологи не підтримують висаджування дерев «десь там». На їхню думку, дерева в принципі потрібні вздовж доріг. Це – захист від засліплення. Смуги дерев можуть ефективно екранувати світло фар від зустрічного транспорту на розділених проїжджих частинах, – пояснюють експерти. – Також це бар'єр для вильоту. При випадковому з'їзді з дороги густий чагарник і дерева (розташовані на безпечній відстані) можуть бути «м'яким» бар'єром, який зупиняє автомобіль, запобігаючи більш серйозним аваріям, наприклад, зіткненню з твердими об'єктами або падінню в кювет.

Крім того, дерева вздовж доріг своїм корінням утримують величезні масиви землі від імовірних зсувів на гірських ділянках. І хоча у даному проєкті окупантів нібито окрема увага приділяється питанням забезпечення стійкості гірських схилів і запобіганню можливим зсувам завдяки застосуванню сучасних методів, їхні так звані біоінженерні та геосинтетичні технології, які вони використовують для зміцнення гірських  схилів, викликають багато запитань.

До того ж, на думку кримських екологів, вирубування лісів на окупованому півострові може призвести до поширення інфекцій.

За словами вчених, через зменшення чисельності рослин у повітрі стає менше фітонцидів – речовин, які вбивають хвороботворні мікроорганізми. А це призводить до поширення інфекцій, тобто впливає і на стан здоров'я людей.

Крім того, вони наголошують, що руйнування лісових масивів призводить до погіршення екологічної обстановки, зникнення унікальної флори та фауни.

Сімферополь – місто лісорубів?

Натомість вирубування дерев з Кримських гір поступово перейшло на вулиці міст. Навесні 2024 року у кримській столиці комунальні служби у своїх потугах облагородити вулиці міста, трохи не залишили його взагалі без дерев.

В окупованому Сімферополі майже всю весну тривала епопея з надто глибоким обрізанням дерев, яка цілком логічно викликала обурення громадськості та містян. 

В окупаційній адміністрації Сімферополя, своєю чергою, у відповідь на це обурення пояснили, що «проводиться санітарне обрізання дерев, узгоджене з Міністерством екології та природних ресурсів Республіки Крим». І додали, що «всі дерева, які обрізаються, пройшли обстеження і на його підставі здійснюються дані роботи». «Чиновники» підкреслили, що такі «заходи необхідні насамперед для захисту мешканців і гостей міста від сухих гілок та дерев, які можуть потрапити у жваві прохідні зони, а також аби перешкоджати короткому замиканню проводів і пошкодженню інфраструктури».

«У процесі обрізки спилюються крона, скелетні гілки, а найчастіше і верхня частина ствола; в результаті частина дерев перетворена на "стовпи"», – йшлося у зверненні асоціації.

Активісти у своєму зверненні нагадали «чиновникам», що, згідно з Правилами благоустрою Сімферополя, зелені насадження «виконують рекреаційні, середотворчі та санітарно-захисні функції».

У місті, зокрема, крона дерев забезпечує тінь та прохолоду, листя знижує рівень шуму, поглинає пил, що благотворно позначається на здоров'ї мешканців. Коли цього не відбувається, то, на думку громадських діячів, безпосередньо порушуються «права мешканців Сімферополя на сприятливе довкілля».

«Після обрізки ризик для здоров'я містян збільшується, особливо на вулицях, насичених автотранспортом, – наголошували екологи. – …А крона дерева у повному обсязі вже не відновиться. Далі – повільне вмирання дерева. У столиці багато прикладів – дерев, які засихають, і засохлих раніше обрізаних дерев. Унаслідок такої обрізки різко змінюється візуальний ландшафт міста, його сприйняття. З доброзичливого зеленого місто стає лабіринтом «кам'яних ущелин», – заявили у своєму зверненні представники організації «Екологія та світ».

Так, з 5 до 26 лютого 2024 року «комісія з обстеження зелених насаджень» видала 84 порубочних квитків на 7 030 дерев, про що свідчить опублікований на сайті окупаційної адміністрації Сімферополя реєстр виданих дозволів на знесення та обрізання зелених насаджень.

З них 202 дерева планувалося зрубати, на 5 891 дереві провести санітарно-формувальне обрізання, ще на 866 стволах – глибоке обрізання і на 71 – санітарне. Однак кримських екологів здивувала навіть не стільки якість обрізки, скільки кількість дерев.

«Тобто за три тижні лютого комісія обстежила понад 7 000 дерев? Навіщо така швидкість? Хто з членів комісії обстежив дерева? Чому для 866 ​​дерев вказано глибоке обрізання – одне з найшкідливіших? <…> Чому замість зазначеної в актах санітарно-формувальної обрізки ми часто бачимо топінг – видалення верхньої частини дерева? Заради чого проводиться обрізка: для створення сприятливого міського середовища чи заради швидкого «освоєння» бюджетних коштів?» – такі питання до оприлюдненого реєстру виникли у членів організації «Екологія та світ».

Справді, багатьох кримчан здивували причини, а також методи, якими змогли провести в такі стислі терміни настільки масштабне, судячи з цифр, обстеження дерев у місті. Як розповіла місцевим ЗМІ одна із мешканок Сімферополя, на її вулиці не було жодних ознак того, що з деревами щось відбуватиметься.

«А сьогодні просто приїхала автовежа, [робітники] повісили на дерева оголошення про знесення й одразу зрубали за 5 хвилин. Як дізнатися, які саме дерева мають намір зносити? Адміністрація не відповіла на запит, жодних позначок на деревах немає. На вулиці Шполянській, наприклад, згідно з реєстром видано порубочний квиток на зруб 12 дерев, а там, зокрема, платани ростуть, прекрасні, здорові, а раптом їх теж хочуть зрубати?» – зазначила кримчанка.

Спостерігаючи таку картину, асоціація «Екологія та світ» висунула окупаційній владі рішучі вимоги:

«Вважаємо за необхідне негайно накласти мораторій на проведення обрізки зелених насаджень у Сімферополі, <…> забезпечити незалежну оцінку виконаної обрізки, а також обґрунтованості всіх виданих на даний момент порубочних квитків, для чого залучити представників громадськості, незалежних фахівців із зелених насаджень».

Зокрема, великого резонансу й обурення громадськості та пересічних містян навесні 2024 року набуло радикальне обрізання дерев у парку імені Шевченка у Сімферополі. Неймовірна «майстерність» тих, хто зробив санітарне обрізання, було видно всім, хто приїжджав до столиці окупованого Криму та опинявся на вулиці Севастопольській. Такий собі частокіл вийшов!

«Просто неподобство. Так у парках не «омолоджують» дерева! Їх так уздовж доріг стрижуть, щоб дроти не плуталися і при поривах вітру на дорогу не падали гілки, але не в парках! Це ж прогулянкове місце, діти, мами, люди похилого віку гуляють у тіні дерев – яких, тепер? Цього року влітку буде невелика поросль на них…» – обурювалися містяни.

Після такої реакції містян роботи в парку все-таки вдалося зупинити, і справу взяли на контроль в окупаційній прокуратурі. На місце події навіть виїхав «голова уряду» окупованого Криму Юрій Гоцанюк, який згодом в ефірі телеканалу «Крим 24» пообіцяв звільнити з посади директора МБУК «Парки столиці» Романа Філіпенка та оголосив догану «голові адміністрації міста» Михайлу Афанасьєву.

«У цьому разі потрібно було проводити обрізання індивідуально до кожного дерева. Не всі дерева так треба було омолоджувати. Там, де хворі дерева, так. Усі дерева відновляться, але на це потрібен час», – зазначив Юрій Гоцанюк.

Слід зазначити, що скандали, пов'язані з радикальним обрізанням зелених насаджень у кримській столиці, тягнуться вже не перший рік. Кримські дендрологи вже неодноразово зазначали, що такий спосіб обрізання – топінг – підходить далеко не всім деревам і використовується лише в крайніх випадках. Наприклад, тоді, коли паралельно висаджуються саджанці нових дерев. Ба більше, навіть на тих насадженнях, яким необхідний топінг, роботи здебільшого проводяться не за технологією і з масою помилок, кожна з яких може остаточно занапастити дерева.

На жаль, загинути можуть не лише дерева. Усе, до чого торкнулася рука окупантів, зокрема й природа, на окупованому півострові неминуче зазнає шкоди. І з мальовничого зеленого куточка з унікальними природними особливостями Кримський півострів з кожним роком має все більше шансів перетворитися на пустелю...

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Німецького фонду Маршалла