Дитинство під окупацією: як Росія формує нове покоління «російських патріотів» у Криму
Конкурс-огляд кадетських класів в окупованій Євпаторії. Фото окупаціних медіа
Після окупації Криму Росія, крім проведення масових заходів щодо переселення на територію півострова своїх громадян, почала активно втілювати в життя програму з перетворення українських громадян на росіян. Особлива увага при цьому приділялася вихованню маленьких кримчан у дусі патріотизму і любові до нової «батьківщини». Минуло вже 12 років, і діти, які народилися вже після окупації, пішли в школу й виховуються за російськими стандартами як російські громадяни. Якими ж засобами навчають дітей у школах окупованого Криму любити державу-окупанта й які заходи проводяться задля цього окупаційною системою освіти, розглянемо в цьому матеріалі.
Серед цілей «патріотичного виховання» молоді у так званій «Республіці Крим» окупанти, зокрема, виділяють формування патріотичної самосвідомості, розвиток громадянської відповідальності та здатності проявити себе у розвитку та зміцненні держави-окупанта.
Як виховують «патріотів» в окупованому Криму
Досягнення поставлених цілей, на думку колаборантів, можливе через вирішення таких завдань (мовою оригіналу):
– утвердження у свідомості молоді патріотичних цінностей і поглядів, поваги до історичного минулого та національних традицій;
– підвищення якості військово-патріотичного виховання, а також мотивації до військової служби;
– створення сприятливих умов для залучення молоді до вирішення державних і регіональних проблем;
– виховання поваги до федеральних і регіональних законів, норм і правил;
– формування почуття гордості й поваги до Російської Федерації, Республіки Крим, державної символіки та святинь Вітчизни;
– створення умов для патріотичної спрямованості засобів масової інформації;
– формування національної та регіональної терпимості, поваги до звичаїв і традицій інших народів (окрім, звісно, українського, – авт.).
Відповідно вся діяльність з «патріотичного» виховання в «Республіці Крим» здійснюється у рамках державної політики, що проводиться в Російській Федерації. Як вважають окупанти, система патріотичного виховання має охоплювати всі рівні виховної діяльності, починаючи з сім'ї, навчальних організацій, різних колективів і закінчуючи органами «державної влади Республіки Крим».
Отже, виникає потреба в організації заходів патріотичної спрямованості на рівні «Республіки Крим», «муніципальних установ», у колективах з орієнтацією на такий осередок суспільства, як сім'я. Причому для управління системою «патріотичного» виховання створюються міжвідомчі структури – «громадські (координаційні) ради».
Так, 25 липня 2019 року було створено першу в РФ так звану «Координаційну раду Громадської палати РК, громадських рад і громадських формувань муніципальних утворень і при органах державної влади» регіону «з метою об'єднання зусиль у розвитку громадянського суспільства». В результаті було підписано «Меморандум про створення Координаційної ради Громадської палати Республіки Крим, громадських рад і громадських формувань муніципальних утворень і при органах державної влади республіки», було створено «Секретаріат Координаційної ради» та обрано її склад на чолі з «головою ГП РК» колаборантом Григорієм Іоффе.
Завданнями цих «громадських рад» є розробка та впровадження регіональних програм і заходів щодо «патріотичного» виховання молоді, здійснення координації діяльності «органів державної влади» різних рівнів. Регіональні програми з «патріотичного» виховання в «Республіці Крим» розробляються з урахуванням федеральної програми Російської Федерації та передбачають виконання запланованих заходів.
Для реалізації заходів у сфері «патріотичного» виховання створюються так звані «центри патріотичного виховання в Республіці Крим», «муніципальні» центри, об'єднання та клуби. «Органи державної влади Республіки Крим» різних рівнів проводять заходи щодо залучення громадських і релігійних об'єднань до вирішення завдань «патріотичного» виховання, запроваджують практику підтримки соціальних проєктів і заходів, розроблених громадськими об'єднаннями. Такими «патріотичними» заходами на території окупованого півострова є:
– фестивалі (фестиваль народної культури «Ми єдині», фестиваль народів Криму, фестиваль «Кримська весна», «Білі ночі Космодрому», «Кримська хвиля», «Таланти та шанувальники», «Салют Перемоги» тощо);
– конкурси (конкурси творчих робіт дітей і підлітків, дипломних робіт випускників історичних напрямів);
– вікторини патріотичної тематики серед учнів;
– конференції (краєзнавчі читання учнів);
– уроки мужності, тематичні вечори;
– походи (походи «Місцями бойової слави захисників Вітчизни»);
– зльоти («Союз – Спадкоємці Перемоги»);
– акції («День призовника», «Під прапором Перемоги», «Лист Перемоги», «Червоне вітрило»;
– екскурсії, експедиції;
– організація участі представників «Республіки Крим» у кадетському балі «Батьківщини вірні сини» та інші.
Результатом такого «патріотичного» виховання, на думку окупантів, вважатиметься «особистість, яка розуміє і поділяє сутність національної ідеї, є носієм національної ідеї; своєю професійною діяльністю сприяє економічному, науковому, культурному зростанню Батьківщини; любить і використовує рідну мову; захищає рідну країну; підтримує співгромадян; постійно відчуває гордість за сказане вище і приналежність до цих категорій».
Таким чином, вважають окупанти, аби подібне «патріотичне» виховання молоді було результативним, необхідно «здійснювати роботу постійно та цілеспрямовано, враховувати ефективність і використовувати активні, творчі, пошукові форми роботи, які б сприяли формуванню в молоді креативності, ініціативності, самостійності, розвивали критичне мислення, розширювали кругозір, формували власне ставлення до подій сьогодення». При цьому необхідно застосовувати краєзнавство як один із ефективних засобів патріотичного виховання.
Крім того, на їхню думку, слід враховувати в роботі таке: «патріотичне» виховання буде успішним у тому разі, якщо впливатиме на почуття, переконання та діяльність молоді. Визначальною рисою «патріотичного» виховання має бути його дієвість, а педагог і сім'я мають стати взірцем для нового громадянина-«патріота».
«Вахта Пам'яті поколінь» – черговий «патріотичний» проєкт окупантів
Одним із прикладів подібного «патріотичного» виховання можна назвати захід, який відбувся 8 квітня 2026 року – у день 82-ї річниці початку Кримської стратегічної наступальної операції – на базі «Меморіального комплексу «Концтабір «Червоний», а саме: урочиста церемонія відкриття весняного етапу «Вахти Пам'яті поколінь – Пост № 1».
Даний регіональний «патріотичний» проєкт під назвою «Вахта Пам'яті поколінь – Пост № 1» спрямований на «патріотичне» виховання молоді та увічнення пам'яті загиблих під час захисту Вітчизни. Цю традицію несення почесної варти біля меморіалів, Вічних вогнів і Вогнів пам'яті було «відроджено» в окупованому Криму 2020 року. Щорічно осінній і весняний етапи проєкту проводяться в усіх 25 «муніципалітетах» «республіки».
У заходах беруть участь учні 8–11 класів кримських шкіл, так звані юнармійські загони, кадетські й козацькі класи, а також військово-патріотичні клуби. За період реалізації даного проєкту участь у ньому взяли понад 40 тисяч школярів.
Право першим цьогоріч заступити на пост біля Вічного вогню отримала почесна варта сімферопольської середньої загальноосвітньої школи № 7 ім. О.В. Мокроусова, переможець конкурсу «Вахта Пам'яті поколінь – Пост № 1» 2025 року.
На думку організаторів цього заходу, відродження «Посту № 1» біля Вічного вогню «Меморіального комплексу «Концтабір «Червоний» та інших знакових історичних місць Криму – це «символічна обіцянка молодого покоління знати та пам'ятати героїв, які загинули на полях бою, звільняючи рідну землю від ворога, й такі заходи важливі для збереження історичної пам'яті, формування національної ідентичності та почуття патріотизму у дітей».
Того ж дня у музеї «Меморіального комплексу «Концтабір «Червоний» також пройшов Всекримський тест з історії Кримської наступальної операції 1944 року, участь у якому взяли школярі, «юнармійці», представники громадських молодіжних організацій Криму.
Кадетський рух набирає обертів
Слід зазначити, що останніми роками на окупованому півострові поширився так званий кадетський рух, основними завданнями якого, за задумом окупантів, є «духовно-моральний, патріотичний і фізичний розвиток учнів». Задля виконання цих завдань до розкладу кадетських класів включили п'ять обов'язкових предметів: історію держави російської (що містить історію кадетства та козацтва), додатковий урок фізкультури, хореографію, початкову військову підготовку та заняття за профільним напрямом. Крім того, кадети зобов'язані складати норми ГТО.
Перші так звані кадетські класи в окупованому Криму з'явилися у 2015 році – 3 кадетські класи у 3 школах. На сьогодні на півострові існує вже 121 школа з кадетськими класами, це 340 кадетських класів, і в них навчається 7 491 дитина. До того ж у загальній системі кадетського руху є й 28 козацьких класів, які працюють за єдиною освітньою програмою, але з невеликими відмінностями у режимі дня.
Крім того, у своєму прагненні залучити якомога більше юних кримчан до лав так званих кадетів окупанти дійшли вже й до дитячих садків.
Наразі на базі однієї з сімферопольських шкіл-дитсадків реалізується проєкт під назвою «Кадетики». Ця ініціатива, за задумом її ініціаторів, спрямована на створення умов для подальшого навчання дошкільнят у кадетських класах загальноосвітніх організацій окупованого півострова. У рамках реалізації даного проєкту, на думку окупантів, вихованці отримують «уявлення про те, що таке бути громадянином своєї країни та патріотом своєї малої батьківщини».
З метою популяризації кадетського руху серед кримських дітлахів окупантами проводяться різноманітні «патріотичні» заходи.
Так, у лютому 2026 року в Євпаторії відбувся «конкурс-огляд» кадетських класів МНС. Організаторами заходу виступили представники «управління освіти адміністрації міста» та співробітники профільних структурних підрозділів. Участь у огляді взяли команди із чотирьох загальноосвітніх установ «муніципалітету».
«Конкурсна» програма включала демонстрацію навичок стройової підготовки та виконання тематичних патріотичних пісень учасниками. Кадети з числа учнів шкіл № 13 і № 2, а також Мирнівської та Заозерненської шкіл змагалися в практичних вправах – показали вміння у складанні та розбиранні автомата Калашнікова та спорядженні магазину патронами.
Також у лютому 2026 року в Сімферопольському районі пройшли змагання з військово-спортивного кадетського багатоборства серед учнів так званих кадетських і козацьких класів під назвою «Ростимо патріотів». За задумом окупантів, ці змагання спрямовані на «розвиток системи патріотичного виховання та формування соціально активної особистості громадянина та патріота своєї країни». Організацією та керівництвом проведення цих змагань займається «міністерство освіти, науки та молоді Республіки Крим».
Програма «змагань» включає заочний тур «Візитівка» та військово-туристичну естафету для різних вікових груп. Учасники демонструють навички розбирання та складання автомата, а також відповідають на запитання вікторини. Для старшокласників передбачено військово-прикладну смугу перешкод та етап надання першої допомоги.Етапи військово-спортивної естафети включають завдання з туристичної підготовки та орієнтування на території. Учасники в'яжуть вузли, споряджають магазини патронами та транспортують постраждалих.
Окупанти впевнені, що такі заходи не лише «сприяють популяризації здорового способу життя та військово-прикладних видів спорту, але й відіграють ключову роль у підготовці молоді до служби у Збройних Силах Російської Федерації, формуючи у них почуття відповідальності за долю своєї Батьківщини».
Як кримських школярів вчать знаходити мінні розтяжки та рятуватися від гранат
Ще одним прикладом виховання справжнього «патріота», на думку окупантів, є практичний урок «патріотичного» виховання молоді на військовому полігоні.
Подібний захід відбувся у травні 2023 року на військовому полігоні у селі Перевальному Сімферопольського району. На відміну від уроків ОБЖ тут все по-справжньому: вибухи, постріли. Саме так на практиці школярів від 8-го до 11-го класу навчали тримати в руках автомат, виявляти ворожі розтяжки. І все це під назвою – урок патріотичного виховання.
Подібні «уроки» для кримських підлітків з’явилися завдяки ініціативі «голів» кількох районів окупованого Криму та підтримці так званої «Всеросійської спілки ветеранів СВО». Ці «ветерани» спочатку проводили так звані «уроки мужності» та класні години у школах півострова, а вже потім дітей почали привозити на «справжні практичні уроки патріотичного виховання».
Кожній групі школярів за одне заняття доводиться проходити п’ять точок, де їх навчають різним «навичкам». Серед них: медична допомога, робота з мінами та іншими вибуховими пристроями, зв'язок, збирання-розбирання автомата, стрілянина та хімічний захист.
Так, на одній із точок наставники навчають дітлахів, як упізнати міну-пелюсток і як з допомогою підручних засобів прибрати її зі свого шляху. Водночас інша група вчиться перев'язувати рани, накладати джгути, відтягувати поранених у безпечне місце.
За словами вчителів, подібні заняття наразі особливо корисні, оскільки йдуть воєнні дії, і дітей потрібно готувати заздалегідь. Щоб вони не боялися вибухів, щоб знали, що війна – це погано, але в разі чого могли врятувати комусь життя. Перев'язати поранених, сховатися від бомб, врятувати близьких… Іншими словами, дітей готують до участі у бойових діях.
Незрозуміло лише одне: чому уроки, які вчать дітей серед іншого поводитися зі зброєю, окупанти називають уроками патріотичного виховання?
«Уроки мужності» для кримських школярів
Ще одна форма «патріотичного» виховання кримських юнаків – так звані «уроки мужності», які здебільшого проводяться російськими вояками в освітніх закладах з метою «розвитку військово-патріотичного виховання молоді, зміцнення престижу служби у Збройних Силах Російської Федерації, а також активізації інтересу до вивчення історії Росії та формування почуття поваги до її минулого, її героїчних сторінок, збереження пам'яті про подвиги захисників Вітчизни», зокрема й сучасних – вояків так званого «СВО».
Задля того, аби ці вояки могли проводити подібні уроки у школах окупованого півострова, 2024 року було створено спеціальні курси. За підсумками навіть видавалися сертифікати про проходження «навчання». Крім того, два навчальні семінари для учасників курсів було проведено спільно з «кримським відділенням» Спілки журналістів Росії.
«Наше завдання, щоб у кожній школі був такий боєць, наш ветеран СВО, і на своєму прикладі міг розповісти про мужність, яка проявляється на полі бою, а також про цілі та завдання СВО», – розповідали організатори «курсів».
І вже 1 вересня 2024 року «ветерани» так званої «СВО» проводили «уроки мужності» у кримських школах.
Наприклад, у жовтні 2025 року в одній із сімферопольських шкіл відбувся «урок мужності», який організували фонд «Захисники Вітчизни» та громадська організація «Матері Криму – солдатам Вітчизни». «Ветерани» так званої «СВО» – інструктори навчального центру «Шершень» – провели для кримських школярів заняття на тему «Значення БПЛА в сучасних реаліях».
На занятті «ветерани» докладно ознайомили дітей із влаштуванням безпілотних літальних апаратів і розповіли про їх застосування, зокрема, у військовій сфері.
«Патріотичні» екскурсії окупованим півостровом
Ще одним різновидом заходів «патріотичного» виховання, які реалізуються на окупованому півострові, є дитячі «патріотичні» екскурсії та подорожі Кримом для учнів сільських і міських шкіл. З 2024 року так званим молодіжним рухом «Проєкти Батьківщини» реалізується масштабний «патріотичний» проєкт, у рамках якого діти відвідують пам'ятки, що свідчать про славне минуле, а також беруть участь у просвітницьких і розважальних заходах. Проєкт розмежований за віком, певна його частина призначена лише для учнів 5–6 класів, частина – для старшокласників.
Так, у лютому 2025 року, напередодні улюбленого росіянами свята – День захисника Вітчизни, перші три тисячі дітлахів із майже 60 міст і сіл Криму побували у безкоштовних поїздках півостровом. Під час туру вони відвідали кінотеатр, парк розваг «Пандоріум», різні готельні комплекси та побували на лекціях з успішними підприємцями Криму. Крім того, для школярів провели акцію «Діти Криму – захисникам Вітчизни», у рамках якої дітлахи зібрали листи, малюнки та відправили від себе гуманітарну допомогу на так зване «СВО».
За словами «міністра курортів і туризму РК» Сергія Ганзія, загалом у 2025 році проведено екскурсії для 25 тисяч школярів, і цей рух «необхідний сьогодні для виховання патріотизму та почуття причетності до подій, що відбуваються у світі та країні».
Як зазначив у липні 2026 року член «колегії міністерства курортів та туризму РК, директор туристичної фірми» Анатолій Тарасенко, участь у кримських екскурсіях проєкту так званого АНО патріотичного виховання молоді «Проєкти Батьківщини» за два з половиною роки взяли понад 70 тисяч школярів із майже 200 шкіл окупованих Криму та Севастополя…
Згадані вище заходи «патріотичного» виховання кримських школярів – лише невелика частина тих засобів, з допомогою яких окупанти на теренах окупованого півострова продовжують мілітаризувати українських дітей, таким чином готуючи їх до війни. Слід визнати, що з кожним роком цей процес лише набирає обертів, і це наразі є найбільшим викликом для України.
Висновок. Мілітаризація дітей у тимчасово окупованому Криму вже давно перестала бути окремими пропагандистськими акціями чи факультативними заняттями. За понад дванадцять років окупації Росія вибудувала цілісну систему, у якій військово-патріотичне виховання стало невід'ємною частиною освітнього процесу. Вона охоплює дитячі садки, школи, заклади професійної освіти, молодіжні організації, військово-патріотичні клуби, кадетські класи та спеціалізовані навчальні центри.
Формально ця система подається як «патріотичне виховання», однак її зміст значно ширший. Вона покликана сформувати в дітей лояльність до російської держави, легітимізувати окупацію Криму, нормалізувати війну як спосіб досягнення політичних цілей та підготувати молодь до майбутньої служби у збройних силах держави-окупанта. Військова символіка, зустрічі з учасниками бойових дій, навчання поводженню зі зброєю, опанування безпілотних технологій і постійна присутність військової тематики в освітньому просторі поступово стають для дітей звичною частиною повсякденного життя.
Водночас Росія використовує систему освіти як інструмент зміни ідентичності. Через навчальні програми, позашкільну діяльність і державні молодіжні рухи українська історія та культура витісняються російськими наративами, а належність до України замінюється культивуванням російської громадянської ідентичності. Таким чином мілітаризація є лише одним із елементів ширшої політики, спрямованої на інтеграцію Криму в російський політичний, культурний та інформаційний простір.
Саме тому йдеться не про окремі випадки чи локальні ініціативи, а про довгострокову державну політику, яка формує покоління дітей, вихованих в умовах окупації, системної пропаганди та культивування військової служби як суспільної норми. Її наслідки виходять далеко за межі освітньої сфери, адже безпосередньо впливають на світогляд, самоідентифікацію та майбутнє дітей, які зростають у тимчасово окупованому Криму.
Влада СЄРИКОВА
________________________________
Матеріал підготовлено у партнерстві з громадською організацією «Лібереко – Партнерство за права людини»
_________________________________
Також читайте: «Патріотизм» по-російськи: як виховують дітей в окупованому Криму
Сакральний Артек: доля міжнародного дитячого центру після окупації Криму
1480 views
