Одним із елементів російсько-української війни є гібридна війни, де інформаційні наративи мають не меншу вагу, ніж бойові дії. Навколо стратегічних подій – проведення XIV Петербурзького міжнародного газового форуму (ПМГФ, 7–10 жовтня 2025) та Всеросійського форуму з питань захисту цивільних об’єктів від атак безпілотних систем (7–9 жовтня 2025, Санкт-Петербург) – російські пропагандистські кампанії набрали обертів. У публічних дискусіях намагаються сформувати образ України як агресора та навіть «терористичної держави». Особливо жорсткі звинувачення лунають щодо ударів ЗСУ по російських енергетичних об’єктах (зокрема газотранспортній інфраструктурі) і «провокуванні енергетичної кризи в ЄС». Одночасно лунають меседжі про «жорстокість київського режиму», атаку мирних об’єктів дронами й підривні дії – типовий набір «гібридних» звинувачень. 

Аналіз офіційних заяв і неофіційних телеграм-каналів свідчить про скоординовану інформаційну кампанію. У офіційних джерелах (МЗС рф, Міноборони, Держдума) та у кремлівських медіа (ТАСС, РІА Новості, Лєнта.ру, Царьград тощо) систематично поширюються тези, що «кримінальний київський режим» відновив удари по російських газо- й енергооб’єктах. Акцент робиться на важливості такого удару для енергопостачання Європи, нагнітаються настрої, тривога щодо енергетичної безпеки ЄС. Водночас у внутрішньоросійському інформаційному просторі просувається образ України як «терористичної держави», яка через таємничі «кол-центри» намагається поширювати терор за кордоном. Пропагандистські канали в Telegram та регіональні видання (наприклад окупаційне видання «Донєцк Мєдіа») активно тиражують сенсаційні «новини» про «вербування українськими спецслужбами терористів для атак у росії». Паралельно підігріваються наративи про «українські теракти дронами», які підривають населення росії (згадаймо заяви губернатора Курської області про вбивство жінки у російському селамі українським FPV-дроном) та «супроводжуються співпрацею зі світовим терором». 

Кампанія ретроспективно прив’язує нові події до старих образів. Наприклад, згадують угоду Трампа-путіна від 18 березня 2025, після якої офіційно мав бути «мораторій» на обстріли енергетики. Росіяни заявляють, що Україна «зарила топор енергєтічного міра» одразу після цієї домовленості, підриваючи ГІС «Суджа». 

Приклад «суджанського сценарію». У лютому-березні 2025 року росія втратила угоду про транзит газу через «Газпром», після чого головним коридором постачання до ЄС залишався газопровід «Суджа» (із Курської області). 19–21 березня президент США Дональд Трамп наче домігся від путіна домовленості про 30-добовий «мир на енергетичних об’єктах», але вже 21 березня українські війська нібито атакували ГІС «Суджа». Тоді Міноборони рф заявило, що «київський режим» підриває станцію перед відходом «нацистів» з Курщини. Російські медіа підкреслювали: ці атаки ставлять під загрозу не лише росію, а й енергетику ЄС. Лента.ру назвала «Суджу» «найбільшим коридором постачань російського газу в Європу». Росіяни стверджували, що «Київ обманув і зірвав домовленість про припинення обстрілів енергетики». На тлі форуму в Петербурзі такі повідомлення були націлені на те, аби звинуватити Україну в нібито готовності «потопити» європейську енергосистему. 

У липні 2025 року кремлівська газета «Російская газєта» й агентство РІА Новості дійшли висновку, що з «Суджею» «першу поразку» зараховано саме Україні: «ні контракту з «Газпромом», ні «Суджі» – все це розбомблено відступаючими бойовиками ЗСУ». Такий тон відповідає загальній антиукраїнській риториці, мовляв, «елементи енергетичної інфраструктури» можна вважати законною мішенню, а ЗСУ ведуть «терористичну війну» проти цивільного європейського населення. Заяви захарової (очільниці МЗС рф – ред.) від 22 березня 2025 напряму зв’язували «удари по енергооб’єктах» з «ненадійністю» Києва та називали їх «провокаціями» проти мирного процесу. ТАСС процитував її запевнення: «російська сторона залишає за собою право на симетричну відповідь, якщо київський режим продовжить удари по енергооб’єктах». Усі ці меседжі підкріплювалися «даними Міноборони», що нібито підтвердили саботаж – при цьому немає незалежного підтвердження цих версій. 

Форум з захисту від дронів. На Всеросійському форумі «Захист громадських об’єктів від атак БПЛА» (Санкт-Петербург, 7–9 жовтня) головною темою стали загрози безпеці цивільної інфраструктури та засоби протидії ворожим дронам. Водночас, у російських медіа та виступах представників влади цей технічний захід використовувався для підсилення наративу про «український тероризм». Наприклад, у пропагандистських публікаціях цитують заклики депутатів Держдуми «оголосити Україну країною-терористом» та «признати київський режим терористичною організацією». Аналітики у цих матеріалах характеризують українські атаки дронами як «терористичні акти» проти мирного населення рф: «Вони долблять по мирному населенню. Вони ведуть не військовий конфлікт, а організовують терористичні акти». У такий спосіб форум із протидії БПЛА висвітлювався в російських медіа, як платформа для формування образу «терористичної держави України», що виправдовувало жорсткі заходи безпеки та військове «симетричне втручання». 

Форум ПМГФ (7–10 жовтня). Під час XIV Петербурзького міжнародного газового форуму (ПМГФ) російська пропагандистська риторика зосереджувалася на ударах України по енергетичній інфраструктурі рф. Офіційні представники Кремля активно підкреслювали версію «газової війни». Зокрема, офіційний представник МЗС рф захарова на форумі звинуватила західні медіа у «координованій кампанії фейків» про «газову зброю росії». Одночасно, путін публічно стверджував, що «київський режим, прагнучи показати хоч якісь успіхи, вдаряє по мирних об’єктах рф» (маючи на увазі енергетику – ред.). Ці заяви накладалися на оголошений кремлем мораторій на удари по енергетиці, а також на офіційні повідомлення Міноборони рф про удари по «газотранспортній інфраструктурі» України. Так само в ході форуму відроджувалася пропагандистська наративна лінія про необхідність «визнання України терористичною державою» через нібито серію ударів по російських енергетичних об’єктах. 

Механізми поширення «енергетичних» наративів 

Кремлівські медіа постійно апелюють до обіцянок та угод, які Україна нібито порушує, щоб надати цьому сенсаційності. Наприклад, після телефонної бесіди путіна з Трампом (18 березня 2025 року) Захарова оголосила, що Україна «вже порушила запропоноване США перемир’я» через «удари по нафтебазах і ГІС «Суджа». Вхопившись за цю історію, пропагандисти ретроспективно пов’язують її з форумом: мовляв, «Україна зірвала газову безпеку Європи саме напередодні важливої енергетичної зустрічі». 

Декілька днів поспіль після кожного епізоду про «атаки дронів на енергетику» безліч прокремлівських каналів розміщують фейкові новини. Великі державні медіа і Telegram-канали виходять з єдиною тезою майже одночасно. Наприклад, за день до Форуму «Газової безпеки» одночасно вийшли інтерв’ю з мєдвєдєвим та аналітичною оцінкою від російського Міненерго, які підкреслювали «віроломні удари Києва» по «газовій інфраструктурі» рф. Аналогічно синхронізовано тиражувалися висловлювання захарової і різних міністрів та голів регіонів. Ці синхронні хвилі штучно створюють ефект «масової підтримки» заяв кремля на міжнародній арені.

Образ України як «держави-терориста» 

Одночасно з енергетичною темою москва поглиблює наратив: «Україна – спонсор терору». Упродовж 2025 року російські чиновники та медіа неодноразово наголошували, що атаки на цивільні об’єкти означають «державний тероризм» з боку Києва. 18 листопада 2025 року виконуюча обов’язки керівника делегації рф у Відні Юлія Жданова прямо назвала «київський режим» ініціатором «терористичного ведення бою», наголосила на використанні БПЛА нібито проти мирних людей тощо. Навіть закордонні союзники путіна підтримали цю риторику: 3 квітня 2025 міністр закордонних справ Малі Абдулайє Діоп після зустрічі з лавровим заявив ТАСС: «Для нас Україна – терористична держава» і вона нібито підтримує ісламістів у Сахелі. 

На практиці ця теза озвучувалася в публічних обговореннях під час форуму «Захист цивільних об’єктів від атак БАС». Наприклад, російські медіа повідомляли про «засідання круглих столів», де військові експерти з рф наголошували, що «мішенями українських дронів стають невинні мирні люди», а дії ЗСУ слід кваліфікувати як «терористичні атаки». У численних публікаціях і соцмережах підкреслювалося, що затримані в рф виконавці диверсій «одразу зрозуміли: завдання дали київські спецслужби», а «через Telegram-кол-центри Київ вербуватиме нових «апостолів терору»» (фейкові сюжетні напрацювання окупаційного «Донєцк Медіа» - ред.). 

Такі заяви лунають регулярно. Наприклад, 14 жовтня 2025 року регіональні медіа, зокрема РІА «Новий Дєнь» повідомили про авіаудар «українських FPV-дронів» по мешканцях Курщини, де загинула жінка та поранено чоловіка. Вказане подається як доказ «злочинних дій Києва проти мирного населення росії». Усі ці повідомлення формують у російському суспільстві враження широкомасштабної «терористичної війни» України. 

Механізми формування «терористичного» образу 

Російські пропагандисти, намагаючись сформувати образ України як «терористичної країни», посилаються на давні події чи чужі війни. Наприклад, під час одного з форумів порівнювали «дрони ВСУ» із терористичними атаками ІГІЛ або навіть 11 вересня – мовляв, «способи ведення війни вже стали схожими на тероризм». Згадка про підтримку «тероризму» в Малі (яка веде боротьбу з джихадистами) нібито апелює до міжнародної загрози. 

Одразу після інцидентів (напр., ударів дронів) у соцмережах створюють десятки репостів із однаковими фразами: «дрони ЗСУ – це інструмент терору». Telegram-канали «Царьград», «Руская вєсна», «Новоросія», «Офіцери Росії» опублікували повідомлення про «масштабні теракти» в рф, узявши одну і ту саму статтю та повторюючи ключові слова («террористическая война», «миллион новых бойцов» тощо). Це створює ілюзію «мінімум 20 джерел» про одну й ту ж «загрозу». 

Ще один приклад – кілька місяців тому у Держдумі рф прозвучала пропозиція офіційно визнати Україну «державою-терористом». Цю ідею в 2025 підхопили кілька медіа: на «Первом канале» в обговоренні назвали Зеленського «главарем террористов». Протягом жовтня-2025 цю риторику підхопили «союзники» кремля: трансляцію «Україна – країна-терорист» поширили навіть турецьке видання «Aydynlik» і африканська преса, що підтримує рф. Ірландський журналіст Чей Боуз прокоментував одну з нічних атак українських безпілотників на Курську, Московську області та Москву: «це не мало жодного сенсу з військової точки зору, оскільки жертвами мали стати (і, на жаль, у деяких випадках стали) мирні жителі». Такий механізм – коли щоденні інформаційні плітки доповнює «офіційний» голос друга москви – підсилює сприйняття наративу як «об’єктивної правди». 

Ризики для України 

Російські наративи спрямовані на погіршення стосунків України з її західними партнерами. Звинувачення у ворожих провокаціях нібито можуть виправдати ЄС у необхідності зменшити політичну підтримку України (мотив «ми надаємо допомогу країні-терористу»). 

Звинувачення впливають на сприйняття України в світі – особливо в країнах, які вагалися з підтримкою у війні. Тавро «країна-терорист» створює імідж підступного чи кримінального режиму, що не цурається злочинів проти цивільних, що ускладнює роботу української дипломатії: партнери вимагатимуть більше гарантій і доказів невинності, а опозиційні політики інших країн зможуть використовувати такі тези у своїй риториці. Також піар-шторм проти України відволікає світову увагу від власне російських злочинів (СОТ, хіматаки, обстріли мирних зон) і може сприяти появі або більш активній позиції критиків України. 

Поширення брехні про «теракти українських диверсантів» також створює оперативні ризики, такі як додаткові контртерористичні заходи всередині рф та на окупованих територіях (масові обшуки, затримання українських агентів, введення надзвичайного стану у прикордонних регіонах). 

Як може протидіяти Україна. Українська влада, медіа та Центр стратегічних комунікацій і інформаційної безпеки (ЦСКІ) мають невідкладно протидіяти основним фейкам. Потрібно показувати реальну картину – наприклад, дати інтерв’ю українським чи західним журналістам про стан енергетики рф (фактчек від «The Insider» вже викрив фейк захарової). Також, варто запустити кампанію фактчекингу в соцмережах (за участі незалежних експертів) для російськомовної аудиторії: підсилити наратив «російські медіа поширюють брехню про удари ЗСУ» із прикладами конкретних розвінчаних фейків. 

Необхідно викривати техніки розповсюдження дезінформації (наприклад, показувати, як фейкові «кол-центри» намагаються завербувати людей, як це робив кремль у попередніх кампаніях). Співпраця із кібербезпекою та СБУ стане в нагоді для виявлення телеграм-ботів і мереж фейкових акаунтів, що поширюють ці наративи. 

Вітчизняні медіа повинні дотримуватися стандартів перевірки інформації й не давати «відблисків» пропаганді: не цитувати без контексту кремлівські заяви. Аналітичні центри, медіа-центри можуть готувати професійні розбори фейків для журналістів та блогерів. Необхідно поширювати матеріали із роз’ясненнями для громадян: чим небезпечні заяви про «тероризм» і як відрізнити фейк, аби не провокувати паніку. 

Через дипломатичні канали треба донести до сусідів і союзників, що звинувачення рф – це штучна пропагандистська кампанія. Сприяти публічними звітуваннями про російські удари в Україні (як реакцію). Варто ініціювати обговорення цих наративів на майданчиках ОБСЄ чи ПАРЄ, щоб домогтися публічного спростування. 

Сумарно, лише системна координація державних, громадських і медійних структур дозволить мінімізувати шкоду від фейкових наративів. Крім ретельної перевірки власних повідомлень, Україна повинна активно інформувати світ про те, хто насправді є нападником, а хто – оборонцем. Це зменшить ризики дипломатичної ізоляції та дезорієнтації громадськості, які сподівається посіяти кремлівська пропаганда.