«Квартал Святителя Луки» у Сімферополі: амбіції окупаційної влади та реальні ризики для історичного центру
Фото: робочий проєкт з окупаційних джерел інформації
20.02.2026, 16:17
Поділитись
В окупованому Криму формується робочий проєкт створення в Сімферополі «духовно-культурного центру «Квартал Святителя Луки». Про це в коментарі підконтрольному окупантам ЗМІ «РІА Новості Крим» заявив «голова республіки Крим» Сєрґєй Аксьонов.
Історія ініціативи та підтримка проєкту
Ідея створення такого центру на базі Свято-Троїцького жіночого монастиря була висунута наприкінці 2025 року російським колоністом від російської православної церкви, «митрополитом Сімферопольським і Кримським» Тіхоном (Шевкуновим). Постать святителя Луки Кримського (в миру Валентина Войно-Ясенецького), чиї мощі зберігаються в монастирі, визначена як центральна, навколо якої будуватиметься концепція об’єкта.
За словами колаборанта Аксьонова, цю ініціативу підтримав патріарх російської православної церкви Кіріл (Владімір Ґундяєв), якого він відвідав 30 січня в Москві разом із «митрополитом Сімферопольським і Кримським» Тіхоном.
Архітектурна концепція та склад комплексу
Реалізація проєкту має на меті реконструкцію території монастиря, розширення музею Луки Кримського та організацію інфраструктури для прочан (будівництво готелів, закладів харчування та обслуговування, тощо).
«Тут побудують об'єкти розміщення, комерційні об'єкти. Все це буде стилізовано під певні часи та періоди нашої історії. Під час реалізації проєкту обов'язково буде враховано думку сімферопольців. Завдання – створити комфортний міський простір. До 1 квітня вже матимемо розуміння, що потрібно зробити. Впевнений, що проєкт дасть можливість духовно та культурно збагачуватися. Нагадаю, святитель Лука - дуже популярна у всьому світі людина, унікальна», – висловився Аксьонов.
За словами колаборанта, метою є створення «комфортного міського простору», який за своїм значенням має стати аналогом музейного комплексу «Новий Херсонес» у Севастополі.
Фінансування та правові аспекти
Реалізація проєкту окупаційною владою планується із залученням позабюджетних коштів. Станом на лютий 2026 року точні межі майбутнього кварталу «офіційно» не затверджені. Представники окупаційної влади заявляють, що при визначенні території буде враховано думку мешканців окупованого Сімферополя, а всі рішення щодо земельних ділянок прийматимуться «за згодою сторін».
За задумом ініціаторів, майбутній комплекс має стати новою точкою тяжіння для паломників та туристів, а також майданчиком для освітньої діяльності. Проєкт розглядається як інструмент розвитку центральної частини Сімферополя та популяризації спадщини архієпископа Луки як наукового та духовного діяча.
Як було зазначено, детальний план заходів та розуміння необхідних робіт мають бути сформовані до 1 квітня 2026 року. При цьому головною датою, до якої хочуть приурочити значну частину робіт, є квітень 2027 року — 150-річчя від дня народження архієпископа Луки .
Пастка для мешканців: «згода» під прицілом
Одним із найбільш гострих питань залишається доля жителів навколишніх будинків. Хоча Аксьонов запевняє, що «межі не визначені» і «думка сімферопольців буде врахована», досвід Севастополя показує зворотне.
Створення великих «духовних центрів» у щільній забудові несе ризики примусового виселення людей або створення непридатних для життя умов через постійне будівництво та потік паломників.
Проєкт планують реалізувати «позабюджетним коштом»: така схема використовується в окупованому Криму для легалізації вливань від наближених до Кремля олігархів в обмін на земельні преференції.
Особливу увагу привертає фраза «голови» Криму про те, що все буде «стилізовано під певні часи та періоди нашої історії». На практиці в окупованому Криму це зазвичай означає «псевдоісторичний новобуд», який знищує справжній культурний шар міста заради створення яскравої картинки для туристів. Цьому є наочний приклад - знищення Херсонеса Таврійського, всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
Додатково Аксьонов анонсував заходи до 150-річчя від народження святителя Луки, на квітень 2027 року: наразі «оргкомітет» готує програму святкування.
Історична база: Свято-Троїцький жіночий монастир
Як вже зазначалося вище, основою для майбутнього «духовно-культурного центру "Квартал Святителя Луки"» стане діючий Свято-Троїцький жіночий монастир РПЦ, розташований в історичному центрі Сімферополя, в районі вулиці Одеської.
Головною спорудою комплексу є Свято-Троїцький собор, збудований у 1868 році за проєктом архітектора І. Ф. Колодіна. Собор має статус пам’ятки архітектури та вирізняється класичними формами з елементами візантійського стилю.
З 1996 року в соборі перебувають мощі архієпископа Луки, що робить монастир одним із головних місць паломництва на півострові. Окрім мощей, об'єкт відомий шанованою іконою Божої Матері «Скорботна» (Кримська).
Географія проєкту: межі та інфраструктурні виклики
На території вже функціонує невеликий музей Святителя Луки, де зібрані особисті речі, документи та хірургічні інструменти архієпископа. Проте нинішня площа монастирського подвір’я є обмеженою, що, за словами авторів нового проєкту, перешкоджає прийому великої кількості відвідувачів.
Як було зазначено, монастир знаходиться у зоні щільної старої забудови. Реалізація масштабного «кварталу» навколо нього потребуватиме перегляду транспортної логістики та статусу сусідніх земельних ділянок, оскільки наявні вулиці є вузькими і не розраховані на значний туристичний потік. Ці фактори створюють певні логістичні обмеження для масштабного будівництва.
До зони потенційної реконструкції та інтеграції в новий комплекс можуть потрапити:
- вулиця Одеська: безпосередня локація монастиря, представлена переважно малоповерховими будівлями XIX — початку XX століття;
- вулиці Самокиша та Крилова: території, що прилягають до монастирського подвір'я, де розташований приватний житловий фонд;
- вулиця Курчатова: тут розташований будинок, у якому безпосередньо мешкав архієпископ Лука, що робить його ключовим об'єктом для розширення музейного маршруту.
Реалізація заявленого «комфортного міського простору» потребуватиме вирішення низки технічних завдань. Зокрема, створення інфраструктури для паломницьких груп передбачає організацію паркувальних майданчиків для автобусів та розширення пішохідних зон.
Враховуючи статус «Старого міста», будь-які зміни в ландшафті цих вулиць потребуватимуть узгодження з нормами охорони культурної спадщини окупаційного режиму, оскільки поруч розташовані такі значущі об'єкти, як Петропавлівський кафедральний собор.
За заявами окупаційної влади, остаточне планування кварталу має врахувати інтереси власників нерухомості на зазначених вулицях, проте механізм компенсації або переселення у разі вилучення ділянок під комерційну забудову наразі не оприлюднений.
З огляду міжнародного права та чинного законодавства України, будь-які масштабні будівельні чи реставраційні роботи на тимчасово окупованій території є незаконними. Згідно з положеннями Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, держава-окупант зобов’язана забезпечувати збереження культурної спадщини та не має права змінювати її автентичний вигляд або проводити перепланування історичних центрів.
Будь-які дозволи на проведення робіт в Сімферополі, видані окупаційною владою, не мають правової сили. Міністерство культури України неодноразово наголошувало, що подібні ініціативи розцінюються як привласнення культурних об’єктів та порушення суверенних прав держави, а особи, залучені до реалізації проєкту, можуть стати об’єктами санкцій та кримінального переслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Довідка. Хто такий святитель Лука?
Архієпископ Лука ( в миру Валентин Феліксович Войно-Ясенецький)
Валентин Феліксович Войно-Ясенецький; 1877–1961) - уродженець Керчі, унікальна постать в історії медицини та церкви, чия діяльність була нерозривно пов’язана з Кримом у другій половині життя, після ІІ Світової війни .
Він походив із давнього, але збіднілого польського дворянського роду. Його батько, Фелікс Станіславович, був католиком за віросповіданням, мати, Марія Дмитрівна, - православною. Попри польське походження, родина була значною мірою русифікованою, як і багато мешканців Криму в період загарбницького панування російської імперії. Сам Валентин виховувався в православних традиціях своєї матері. На жаль, його постать активно використовується російською пропагандою для посилення культурного та релігійного впливу РПЦ на півострові.
Валентин Войно-Ясенецький відомий також як видатний хірург, доктор медицини, професор. Його фундаментальна праця «Нариси гнійної хірургії» стала класичним підручником для багатьох поколінь лікарів, а за розробку нових методів лікування він був удостоєний високих наукових нагород свого часу.
Священство він прийняв у важкі для церкви часи (1921 рік), згодом став архієпископом. Поєднував служіння у вівтарі з хірургією, часто оперуючи у церковному вбранні.
Репресії та заслання: через свої релігійні переконання провів у сталінських таборах та на засланнях загалом 11 років. Був повністю реабілітований лише у 2000 році.
Кримський період: з 1946 року і до самої смерті очолював Кримську кафедру РПЦ. Мешкав у Сімферополі, де продовжував консультувати хворих та займатися церковним управлінням, незважаючи на повну втрату зору в останні роки життя.
Канонізація. Процес канонізації архієпископа Луки відбувався поетапно, і пріоритет у цьому процесі належить саме кримській та загальноукраїнській структурам УПЦ МП. Рішення про прославлення архієпископа Луки як місцевого шанованого святого Кримської єпархії було прийнято 22 листопада 1995 року Священним Синодом Української православної церкви (Московського патріархату). За рік, 20 березня 1996 року, відбулося урочисте набуття мощей святителя Луки, які було перенесено з військового кладовища Сімферополя до Свято-Троїцького собору, де вони перебувають дотепер. 24–25 травня 1996 року в Сімферополі з нагоди канонізації святителя Луки відбулися загальноміські урочистості за участю тисяч вірян. У 2000 році Архієрейський собор РПЦ ухвалив рішення про загальноцерковне вшанування святителя Луки.
Особливе місце постать кримського святого посідає в Греції, де він є одним із найшанованіших «сучасних» святих.
Грецька православна церква офіційно включила його до свого календаря.
У самій Греції йому присвячено десятки храмів та монастирських приділів, а грецькі лікарі вважають його своїм небесним покровителем. Там він відомий як «Святий Лука Лікар».
Православна Церква України (ПЦУ) офіційно вшановує святителя Луку Кримського, внісши його ім’я до свого Загальноцерковного календаря (Місяцеслова). ПЦУ визнає канонізацію архієпископа, що відбулася в Україні ще у 1995 році, та наголошує на його нерозривному зв’язку з українською землею: від народження у Керчі та навчання у Київському університеті Святого Володимира до архієрейського служіння у Сімферополі.
З переходом ПЦУ на новоюліанський календар, дні пам’яті святого відзначаються 11 червня (день упокоєння) та 18 березня (день обретіння мощей).
У релігійному дискурсі ПЦУ постать Луки Войно-Ясенецького подається як приклад незламного спротиву тоталітарному радянському режиму та гармонійного поєднання наукового знання з глибокою вірою. Таким чином, духовне шанування святого в Україні чітко відокремлюється від сучасних політичних та забудовних проєктів, які реалізуються окупаційною владою в Криму під егідою РПЦ.
Антон БОЖУК, оглядач,
дослідник історії Криму
137 views
