Ханський палац, театр ляльок і філармонія: мільярди на папері, руїни на обʼєктах

Продовжуючи тему «довгобудів» так званих реставраційних і будівельних робіт, які проводять окупанти щодо історичних та архітектурних пам’яток на окупованому півострові, не можна не згадати такі значні культурні об’єкти, як Ханський палац у Бахчисараї, новий театр ляльок та будівлю Кримської державної філармонії у Сімферополі. Адже їхнє «реконструювання» затягнулося вже майже на 10 років. Чим пояснюють таке затягування термінів «реставрації» та будівництва окупаційні чиновники, що планують робити далі, коли нарешті завершаться ці «довгострокові проєкти» і чи відкриються ці об’єкти для відвідування, розглянемо у цьому матеріалі.

У жовтні 2025 року на порталі окупаційного кримського «уряду» було опубліковано «розпорядження» «глави Криму» Сергія Аксьонова щодо необхідності продовжити терміни «реставрації» Ханського палацу – єдиного у світі зразка кримськотатарської палацової архітектури – до 1 грудня 2026 року.

Як відомо, «реставрація» середньовічної резиденції кримських ханів ведеться згідно з «державною програмою “Соціально-економічний розвиток РК та м. Севастополя”».

Як зазначила Ольга Воробйова, загалом до палацового комплексу входить 16 об'єктів, з них наразі реставрацію 12 об'єктів завершено або роботи перебувають на стадії приймання. Ще на 4 об'єктах проводяться «ремонтно-реставраційні роботи». Загальна вартість фінансування складає понад чотири мільярди рублів (приблизно два з половиною мільярда гривень).

За її даними, роботи ще тривають на таких об'єктах, як «Головний корпус», «Графський корпус», «Ханська кухня» та «Сади та паркові споруди». Тут залишилося «відреставрувати» фасади та інтер'єри, відновити живопис на стінах, а також прокласти інженерні мережі та упорядкувати територію.

«Зважаючи на виявлену археологію (йдеться про руїни Перського палацу та лазні XVIII століття) зараз проводиться коригування науково-проєктної документації щодо об'єкта «Сади та паркові споруди»: знайдені об'єкти надалі підлягатимуть музеєфікації. Враховуючи необхідність коригування проєкту, завершення робіт з усього комплексу заплановано у грудні 2027 року», – запевнила журналістів «заступник міністра».

«Ви просто не бачите план графіка, який затверджено: такі об'єкти, як «Графський корпус», «Ханська кухня» та «Головний корпус», будуть завершені 2026 року, а «Сади та паркові споруди» – 2027-го. Але у нас у держпрограмі об'єкт стоїть одним рядком (увесь комплекс Ханського палацу), і незалежно від того, що 16 об'єктів завершуються поетапно, нам зарахують, коли буде здано всі з них», – пояснювала вона.

За її словами, зараз «Бахчисарайський історико-культурний та археологічний музей-заповідник» пропонує відвідувачам Ханського палацу окрему вуличну експозицію, яка ознайомлює із побутом ханської родини. Також доступна до показу Ханська мечеть і гарем. У 2026 році готуються відкрити для туристів Бібліотечний та Конюшневий корпуси: зараз там розставляються експонати.

З історії питання

Як відомо, старт наймасштабнішої за задумом окупантів «реставрації» єдиного у світі зразка кримськотатарської палацової архітектури було урочисто дано у 2017 році. До 100-річчя Музею історії та культури кримських татар «глава Криму» Сергій Аксьонов повідомив, що на повне відновлення колишнього вигляду історико-культурного об'єкта буде виділено 1,6 млрд рублів (приблизно 1 млрд грн). Відновити так званий об'єкт культурної спадщини планували за три роки до 2020 року. Однак цього не сталося.

У 2021 році реставратори впоралися лише з першими трьома об'єктами – трьома дюрбе (гробницями). Через рік, у лютому 2022 року, на центральному Світському корпусі тріснув фасад, що вимагало екстреного коригування проєкту. За словами «археологів», ця двоповерхова будівля капітально перебудовувалася на початку XIX століття, але її фундамент тоді не зміцнили: проблемна стіна «стоїть прямо на ґрунті», що стало несподіванкою для робітників. З того часу корпус нібито максимально полегшили та зміцнили дерев'яними стримувальними контрофорсами. Туристичний вхід до Ханського палацу звідси прибрали.

Після цього ціна робіт постійно збільшувалась, а термін зрушувався –спочатку планувалося, що об'єкт буде здано до кінця 2023 року. Однак у липні 2022 року з'явилася інформація, що інспекція окупаційного «міністерства культури Республіки Крим», яка приїхала з перевіркою, не помітила на об'єкті трудового ажіотажу і зафіксувала відставання від графіка.

«П'ять об'єктів за контрактом з підрядною організацією ТОВ "Гефест" (Санкт-Петербург) викликають крайнє занепокоєння в частині низьких темпів робіт, передбачених затвердженим графіком», – зазначалося тоді в офіційному повідомленні. Крім того, на об'єкті під час візиту «чиновників» виявилося замало робітників.

Внаслідок цього окупаційна кримська влада мало не ухвалила рішення про чергову зміну підрядника, після чого стало зрозуміло, що настає нова відстрочка.

У результаті вже до кінця 2022 року кошторис зріс до 3,6 мільярда рублів (приблизно 2,2 млрд грн), а графік робіт розтягнувся до кінця 2024 року, проте 2024-го введення в експлуатацію змістилося на кінець 2025 року, але й це не допомогло…

Об'єкт із «бородою»

Ще один «довгобуд» окупантів – новий театр ляльок у Сімферополі, будівництво якого також затягнулося майже на 10 років. Попередня будівля пішла під ківш екскаватора у січні 2018 року, після того, як у 2015-му її було визнано аварійною. У нову будівлю театральна трупа мала в'їхати через рік. Але… Добре, якщо це станеться до 2027 року.

У березні 2026 року «міністр будівництва та архітектури Криму» Едуард Щоголєв заявив кримським, підконтрольним окупантам, ЗМІ, що будівлю Кримського державного центру дитячого театрального мистецтва (офіційна назва нового театру ляльок, – авт.) буде добудовано цього року. Передбачається, що об'єкт здадуть у вересні, а перших відвідувачів новий театр ляльок має прийняти у грудні 2026 року.

«Об'єкт із «бородою», щодо нього йдуть судові розгляди, оскільки розривалися контракти з попередніми підрядниками. Нині він на фінішній прямій. Поки об'єкт укритий будівельними риштуваннями, і на них натягнуто сітку, але під цією сіткою фасад уже закінчено. Відсутні поки що навісні елементи – ми чекаємо, що їх ось-ось доставлять, і почнемо демонтаж риштувань. Усередині верхні три поверхи вже повністю готові. Холи готові на 80%. У квітні-травні чекаємо на постачання обладнання для двох сцен і глядацьких залів. Орієнтовно до вересня об'єкт буде завершено», – зазначив керівник окупаційного «мінбуду».

З чого все почалося

Головним ідеологом масштабної перебудови театру ляльок була одіозна «ексміністр культури Криму» Арина Новосельська. Власне, в міністерське крісло вона пересіла з кабінету директора театру ляльок. І після того, як Крим було окуповано Росією, а Новосельська очолила окупаційний «мінкульт Криму», з'явився проєкт будівництва п'ятиповерхової будівлі дитячого театрального центру з підземним паркінгом і технічними приміщеннями вартістю 930 млн рублів (приблизно 580 млн грн). Його розробила петербурзька компанія «Конструкторське бюро висотних та підземних споруд», будівельний підряд за конкурсом теж виграли петербуржці – ТОВ «Меандр», яке на той момент виступало головним підрядником проєктів Мінкультури держави-окупанта.

Будівництво зупинилося в 2019 році і відновилося лише через чотири роки. Дещо новому підряднику все ж таки довелося демонтувати. Наприклад, сходові марші, які не збігалися по точках кріплення з міжповерховими майданчиками, а також бетонну стяжку підлоги, під якою утеплювач просочився за час простою водою.

Нинішнього підрядника вибирали вже з тих, що добре зарекомендували себе в Криму: близько 100 зданих об'єктів і 10 – у роботі. За час переробки та простою проєкт подорожчав удвічі – до 1 млрд 941 млн рублів (приблизно 1 млрд 210 млн грн). Але його параметри залишилися колишніми: дві глядацькі зали на 100 і 300 місць, творчі майстерні та студія звукозапису, два буфети, гримерки для 78 співробітників. Загальна площа п'ятиповерхової будівлі складає 8,7 тис. кубометрів.

Все як завжди: зі зривом термінів

Шостий рік пішохідну частину вулиці Пушкіна у центрі окупованого Сімферополя «прикрашають» будівельні риштування. Так званий «об'єкт культурної спадщини» «Будівля Сімферопольської міської Думи та управи», де тривалий час розташовувалась Кримська філармонія, як і раніше, недоступний для містян.

Як стало відомо, завершення «реставрації» будівлі філармонії відкладається, це пов'язано із поганим станом конструкцій. Про це у січні 2026 року кримським, підконтрольним окупантам, ЗМІ повідомив «заступник начальника департаменту державної охорони культурної спадщини мінкультури Криму» Олександр Жаворонков.

«Ми не очікували, що стан конструкцій буде настільки поганим», – пояснив Жаворонков і додав, що через це довелося серйозно змінювати конструктивні розділи проєкту. 

Що сталося

У березні 2021 року будинок на вулиці Пушкіна дочекався приходу «реставраторів». Тут розпочалися «роботи зі збереження об'єкта», як свідчить назва договору в сумі 74 млн рублів (приблизно 46,1 млн грн), укладеного з ТОВ «РемМастер».

Кримська державна філармонія, підліткова поліклініка та «Кримздоров'я», які протягом багатьох років займали два поверхи в центрі Сімферополя, змушені були шукати тимчасового притулку в інших приміщеннях міста.

Робітники обгородили металевим парканом частину вулиці, а вздовж стін звели будівельні риштування. Все йшло без ексцесів, але раптом 10 серпня того ж року задня стіна, частина покрівлі та несучі конструкції будівлі впали. Ніхто з людей, на щастя, не постраждав.

«Обвалення безпосередньо стіни сталося через аварії на міських мережах водопостачання. Тоді сталося підтоплення будівлі, що спричинило обвалення частини конструкції. Будівлю визнано аварійною, – так прокоментували тоді ситуацію, що сталася, у «мінкульті Криму».

До 2023 року жодних претензій за зрив робіт і фактично втрату будівлі нікому пред'явлено не було.

Тоді ж у «Кримському федеральному університеті імені В.І. Вернадського» (Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, – авт.) провели технічне обстеження вцілілих несучих конструкцій «об'єкта культурної спадщини». Вчені порекомендували все ж таки зберегти об'єкт, відкоригувавши науково-проєктну документацію.

До грудня 2021 року першочергові протиаварійні роботи було завершено. За словами керівника «дирекції з централізованого обслуговування та розвитку закладів сфери культури» Максима Сороки, «було виконано посилення перекриттів, віконних і дверних отворів, виконано підтримувальні конструкції». За даними чиновника, на ці роботи пішло 8 млн рублів (майже 5 млн грн) із виділених підряднику 74 мільйонів (приблизно 46,1 млн грн).

Тоді ж кримські «чиновники» заявили, що у рамках чинного контракту роботи завершено і водночас розроблено дорожню карту щодо подальшої реалізації цього об'єкта. За підсумками виходу науково-проєктної документації з держекспертизи, який було заплановано на кінець 2023 року, буде ухвалено рішення щодо подальшого фінансування об'єкта та його реалізації загалом.

Фактично з цього часу й донині жодних зрушень у бік завершення так званої реставрації Кримської державної філармонії не відбулося…

Ситуації з довгостроковою «реставрацією» цих трьох культурних об’єктів – лише верхівка айсберга того, що відбувається на постійній основі в окупованому Криму, а ще це – яскравий приклад того, як, «освоюючи» бюджетні кошти держави-окупанта, кримська окупаційна влада та її поплічники під виглядом «реставрування» руйнують культурні та архітектурні пам’ятки на окупованому півострові…

Матеріал підготовлено у партнерстві з громадською організацією "Лібереко – Партнерство за права людини