Останній бій «Єгеря» з Судака. Пам’яті Олексія Осташевського

Останній бій «Єгеря» з Судака. Пам’яті Олексія Осташевського

Фото: відкриті джерела інформації
01.06.2026, 10:37

Сьогодні 35-й день народження відзначав би захисник України родом з кримського півдня Олексій Осташевський. 

 Народився він 1 червня 1991 року в місті Судак, нині Феодосійський район Автономної Республіки Крим. З дитинства мешкав і навчався у Кривому Розі, де після закінчення транспортно-металургійного ліцею працював помічником машиніста електровоза. 

У 2010–2011 роках пройшов строкову військову службу в лавах Збройних Сил України на посаді механіка танка; після демобілізації працював у Криворізькому вагонному депо слюсарем рухомого складу.

На початку серпня 2014 року Олексій Осташевський був мобілізований до ЗСУ: на той час вже кілька місяців точилася російсько-українська війна. 23-річний молодик на позивний «Єгер» у званні молодшого сержанта командував екіпажем танка 17-ї окремої танкової бригади (ОТБр), що був чи не наймолодшим у з’єднанні й тримався до останнього у важких боях під Дебальцевим на Донеччині. 


Воїн з Криму Олексій Осташевський. Фото: відкриті джерела інформації

1 лютого 2015 року поблизу села Троїцьке (нині Сіверськодонецького району Луганської області; під російською окупацією) на позицію, яку обороняли близько 60-ти бійців 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (нині 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада) та 2 танки 17-ї ОТБр (один з них – під командуванням Олексія Осташевського), вийшло близько 10 одиниць бронетехніки російських терористів – танки, БТР, МТЛБ, «Урали» з зенітними гарматами, а також значні підрозділи піхоти. Українська артилерія знищила одну бронемашину та «Урал»; до 5 ворожих танків продовжили атакувати позиції. 

Після того як екіпаж Олексія Осташевського ліквідував один ворожий танк, решта підійшли до нього впритул. Подальше пряме влучання протитанкової керованої ракети не лишило захисникам шансів на виживання; за свідченнями, командира викинуло з башти крізь відчинений люк на кількадесят метрів, а механік і навідник згоріли в підбитій машині. 

У Кривому Розі вшановують пам'ять про мужній екіпаж танка 17-ї окремої танкової бригади ЗСУ, який героїчно загинув 1 лютого 2015 року біля села Троїцьке Попаснянського району на Луганщині внаслідок влучання ворожої протитанкової керованої ракети. Разом із командиром, молодшим сержантом Олексієм Осташевським, у тому запеклому бою поліг старший механік-водій, молодший сержант Василь Денисюк та навідник, старший солдат Костянтин Ткачук.

Останки Олексія Осташевського після ідентифікації поховали 17 квітня 2015 року з військовими почестями на Центральному кладовищі Кривого Рогу. Без чоловіка й батька залишилися дружина та донька. 

Указом Президента України Петра Порошенка №282/2015 від 23 травня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі молодший сержант Олексій Осташевський був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно


Меморіальна дошка. Фото: відкриті джерела інформації

Подвиг командира екіпажу увічнили: у травні 2016 року відкрили меморіальну дошку на фасаді рідної школи №84, а у грудні того ж року його ім'я викарбували на Меморіалі загиблим випускникам на подвір‘ї Криворізького професійного транспортно-металургійного ліцею.

Крім цього, героїчно загиблий воїн родом з Криму був удостоєний медалей «За оборону рідної держави», «Захиснику Батьківщини», «За жертовність і любов до України» та відзнаки «За заслуги перед містом Кривий Ріг» ІІІ ступеня.

Нещодавно «Голос Криму» згадував про те, як рік тому під час виконання бойового завдання поблизу Покровська на Донеччині внаслідок влучання ворожого дрона у бронемашину загинув командир відділення 25-го окремого штурмового батальйону Назар Малік.
504 views

Усі статті

Розгорнути більше...