Інформаційна політика в питаннях деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму: виклики

19 вересня 2023 року в межах підготовки аналітичного Звіту на тему: «Формування комплексного бачення та рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ АР Крим та м. Севастополя у 4 сферах: інформаційній, освітньо-науковій, культурній, релігійній» (надалі ЗВІТ) відбулася третя стратегічна сесія із залученням експертів робочої групи «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи, де обговорювалися питання щодо формування державної інформаційної політики у процесі й після деокупації Криму.

Цей документ представники групи «Гуманітарна політика» експертної мережі «Кримської платформи» презентували практично весь 2024 рік. Це останній значимий документ щодо інформаційної політики в питаннях деокупації та реінтеграції ТОТ АР Крим та м. Севастополь, який по суті підсумовував всю складову політики держави і роль медіа. Як і всі значимі документи для держави розробляли і представляли представники громадських інституцій та незалежних медіа.

До обговорення і розробки ЗВІТУ долучилися медійники, редактори видань і телеканалів, кореспонденти, фахівці у галузі історії та інші експерти й експертки. Співкоординаторами групи стали Гаяна Юксель, доцентка доцентку Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського, членкиня Колегії Міністерства культури та інформаційної політики України, членкиня Меджлісу кримськотатарського народу, експертка групи «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи, а також Андрій Щекун, головний редактор газети «Кримська світлиця», координатор гуманітарної групи Кримської платформи.

У заході взяли участь представники державних органів влади: представник Національної ради України з питань телебаченняі і радіомовлення в автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко, представник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров, завідувачка сектору видавничої справи Державного комітету телебачення і радіомовлення України Людмила Щекун на той час, а сьогодні головна редакторка регіонального медіа «Голос Криму».

Стратегічна сесія мала на меті розглянути низку питань, таких як загальна державна інформаційна політика України після деокупації Криму, форми та методи роботи кримських ЗМІ та інформаційного-медійного середовища після деокупації, повернення та збереження української державної ідентичності, формування праукраїнського світогляду, популяризація української культури та мови (а це так позиція, яка, власне, зберігається від найпершої стратегічної сесії). Говорили й про взаємодію медійного сектору та ВЦА, а також медійного сектору та органів влади. На цьому на початку сесії закцентував співкоординатор зустрічі Андрій Щекун.

У своєму виступі співкоординаторка Гаяна Юксель наголосила на певних наслідках окупації АР Крим та м. Севастополя, від яких потерпіла інформаційна сфера: 

«Перше, це те що медійна сфера потрапила під переформатування та примусовий вплив з боку окупаційної влади. Далі – повний контроль медіа, значне скорочення їхньої кількості, тотальні репресії стосовно кримських журналістів, примусова міграція (наприклад, до окупації, в Криму офіційно працювали 1229 журналістів, з яких приблизно 200 мусили виїхати)…».

Андрій Клименко, головний редактор сайту «Blakseanews» звернув увагу на те, на що слід вважати, ідеально плануючи кроки змін на деокупованих територіях у різних сферах: 

«Скоріше за все, визволення Криму буде збройним, а не добровільним виходом російських військ. Це буде утікання, хаос, перекриття каналів комунікації, і у результаті – розбитий півострів, знищені водоводи, підпал всього, що будуть бачити і так далі. І нам слід розуміти, що інформаційну діяльність ми будемо розпочинати у таких умовах, в умовах дії воєнного стану. Відповідно – протягом досить тривалого часу не може бути ніякої звичної для нас свободи слова або демократії».

Опісля, представник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров закликав враховувати можливість також іншого сценарію повернення Криму, 

«коли Україна заходить не на правах одноосібного переможця, а внаслідок певних домовленостей і компромісів. Тоді це буде інша ситуація, яка накладатиме свої обмеження, зокрема і на можливість на можливість впроваджувати обрану інформаційну стратегію. Щоб попередити майбутні непорозуміння, Україні слід вже зараз артикулювати свій образ Криму і свої цілі на широку міжнародну аудиторію».

Сьогодні ми бачимо все більше наслідків окупації породжують виклики, з якими українське суспільство змушене боротися. З огляду на це, був розглянутий виклик у темі кадрового забезпечення, а точніше – його ледь не суцільна відсутність. Секретар Національної спілки журналістів України, політв’язень Микола Семена зауважив: 

«Не дивлячись на велику кількість стратегій або розробку дуже правильних положень, ми губимо певні реальні питання, до яких слід звертатися з самого початку. Серед них – головне питання, яке полягає в тому, де нам взяти понад 1000 українських та кримськотатарських журналістів, які могли б зайти у Крим після його звільнення за найгіршим сценарієм, адже організація на наповнення інформаційного простору Криму неможлива без цих людей… Потрібно формувати резерв та вчити цих людей…».

Не оминули й питання пропозицій до змін законодавства України щодо інформаційної сфери в контексті деокупації Криму (мається на увазі Закон України «Про медіа», чинне законодавство про ЗМІ тощо), де головним питанням лишається питання контенту: ми маємо дотримуватися чинного Закону про медіа, ми не можемо його порушувати, проте як за таких умов контролювати контент? Тож пан Микола додає, що ми маємо висвітлювати реальні події, які відбувалися та відбуваються на цих територіях, проте не слід забувати й про інформаційну частку російських журналістів-пропагандистів.

Звідси і нове питання на порядку денному сесії: ліквідація пропагандистських наслідків окупації в медійному середовищі, протидія пропаганді після деокупації. Представник Національної ради України з питань телебаченняі і радіомовлення в автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко, під час обговорення питання контенту на деокупованих територіх наголошує на важливості відновлення роботи Нацради у питанні моніторингу та врегулювання інформації. 

«Головне завдання представника Нацради – зробити так, щоб ЗМІ, які зараз працюють на території Криму, не залишилися там працювати після деокупації… Ми маємо розуміти, що після нашої перемоги росія не припинить сперечатися та заважати нам: ще певний час, в українському етері на території Криму, потужно працюватимуть росзмі, які є державними та будуть «накривати» весь Крим. Тому зараз ми говоримо про важливість ухвалення рішення, згідно якого певний час після деокупації саме ми будемо «глушити» етер, лишаючи малу кількість місцевих українських каналів задля збереження населення від роспропаганди», – вважає представник Нацради.

«Ця війна має декілька ланок: в основному у нас говорять про військову, воно головна. Проте не менш важливою є інформаційна ланка! Не виграти інформаційну війну, означає  надалі не мати перемоги й на воєнному фронті. Перемога у нашій інформаційній війні – це перемога у глобальній інформаційній війні», – наголошує історик, дипломат, голова Центру Західнобалканських студій, посол України в Хорватії та БіГ, а також заступник Постійного представника президента України в АРК Олександр Левченко.

Протягом сесії, спікери планували майбутні кроки, проте все ж не відходили від реальності: головною лишається справа нашого «вдалого заходу в Крим, встановлення там своєї влади», на чому також акцентував Олександр Левченко.

«Багато чого в інформаційній політиці на території деокупованого Криму залежатиме від початкових умов, за яких Автономна Республіка Крим і місто Севастополь повернуться у правове поле України, – наголосив тоді спеціальний кореспондент Інформаційного агентства Міністерства оборони України АрміяInform Євген Букет. – Чи це повернення відбудеться військовим шляхом, чи дипломатичним, чи залишиться російська федерація монолітною, чи буде дезінтегрована – це все впливатиме на характер нашої інформаційної політики. І Україна повинна мати підготовлені сценарії для кожної з можливих ситуацій».

Фактично експерти розкрили всі наявні виклики, які існують перед державою, і відповідно підготовили ряд рекомендацій, які і були презентовані в ЗВІТІ: аналіз державної політики України до періоду окупації та періоду захоплення Криму, аналіз державної політики з питань деокупації та реінтеграції окупованого Криму, міжнародна складова, протидія дезінформації та російським наративам, потенціал і спроможності реалізації політики інформаційного спротиву, висновки та рекомендації для державних органів влади.

На жаль, державні органи влади України, до сих пір не мають чіткого бачення і розуміння в контексті поставлених питань у ЗВІТІ, і всі спроби реалізувати державну політику щодо окупованих територій так і не здійснені, більш того на сьогодні немає жодного стратегічного документу, під який би виділялися ресурси.

У цій статті не будемо зупинятися і деталізувати всі висновки і рекомендації, що зазначені у ЗВІТІ, бо фактично він є в наявності в публічній площині, і також розміщений на сайті медіа Інформаційної агенції “Голос Криму”. Тільки наведемо факти бездарної політики держави в інформаційній сфері і їхні дії щодо знищення того, що було досягнуто завдяки громадськості у певний період часу.

- Пункт 73 розділу «Інформаційна політика» Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (затверджена указом Президента України від 24.03.2021 р. № 117/2021) передбачає: 

«Україна забезпечує системну підтримку засобів масової інформації, які вимушено були переміщені на підконтрольну Україні територію у зв’язку з тимчасовою окупацією і продовжують діяльність, а також засобів масової інформації, організацій, інших суб’єктів інформаційної діяльності, у тому числі соціальних медіа, що на постійній основі об’єктивно та достовірно висвітлюють кримську тематику».

Цей розділ Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, фактичного основного державного документу в цих питаннях, повністю ігнорується і не виконується, по суті релоковані регіональні кримські медіа залишилися наодинці в інформаційній боротьбі за Український Крим, що здійснюю системне висвітлення подій на окупованій території Кримського півострову та протистоять російській дезінформації. Без перебільшення завдяки цим кримським медіаресурсам та активній громадськості з число ВПО з Криму сьогодні в політиці держави України є Крим.

- Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії інформаційної реінтеграції Автономної Республіки Крим та м. Севастополя» від 27 грудня 2018 року так і не було виконано. Знову ж таки завдяки громадськості та на той час керівництву Міністерства інформаційної політики був розроблений стратегічний документ для держави, який всі чекали вже 8 років окупації і сподівалися, що держава почне його реалізовувати. У результаті, кошти не були закладені в бюджеті України, а з часом і само Міністерство було реорганізовано шляхом об’єднання з Міністерством культури України, у результаті чого виникло новий центральний орган виконавчої влади - Міністерство культури та інформаційної політики України. На сьогоднішній день, це вже Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

У ЗВІТІ експерти запропонували Кабінету Міністрів України розробити, затвердити та реалізовувати нове Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії інформаційної реінтеграції Автономної Республіки Крим та м. Севастополя», що практично мало б забезпечити реалізацію державної політики в інформаційній сфері, а також надати експертну оцінку невиконання статей/розділів вищезазначеного діючого законодавства України та здійснення державного контролю над його виконанням, реалізацією в державній інформаційній політиці України. На жаль, жодних реакцій, жодних рішень до сих пір немає, - висновків не зроблено.

Ці два стратегічних документи, які мали б забезпечити реалізацію державної політики в питаннях деокупації та реінтеграції ТОТ АР Крим та м. Севастополь не виконуються. На всі громадські пропозиції необхідності виконання цих державних документів, представники влади просто відмовчуються, ігнорують громадську думку, тим самим завдають колосальної шкоди національним інтересам і безпеці держави.

                                                       Володимир САХНО для «Голос Криму»