Блог

Дискусія навколо запропонованого проєкту Постанови Верховної Ради України «Про встановлення Дня захисту прав української громади Криму» засвідчила, що в українському законодавстві та публічному просторі відсутнє чітке визначення поняття «українська громада Криму». Саме ця обставина породжує різні трактування, частина з яких ґрунтується не на історичних фактах, правових підставах, реаліях життя, а на емоційному сприйнятті самого слова «громада» або ж словосполучення «українська громада Криму».

Передусім слід наголосити: українська громада Криму не є окремим народом, окремою політичною нацією чи різновидом української діаспори. Крим є невід’ємною частиною України, а українці Криму були і залишаються частиною українського народу та української політичної нації. Використання терміна «українська громада Криму» лише окреслює сформовану у часі, та яка продовжує формуватися і самовдосконалюватися, українську етнічну спільноту на території Кримського півострова, яка має постійним місцем проживання або реєстрації на вказаній території як об’єкту та одночасно суб’єкту державної політики української влади. 

Під українською громадою Криму доцільно розуміти сформовану у часі українську етнічну та суспільно-політичну спільноту Криму, яка є невід’ємною складовою української нації та об’єднує носіїв української національної, культурної, мовної, духовної й громадянської ідентичності незалежно від місця їхнього проживання.

Таке визначення не суперечить Конституції України. Навпаки, воно випливає зі статті 11 Конституції, яка покладає на державу обов’язок сприяти консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури. Захист та створення умов розвитку української громади Криму є однією з форм реалізації цього конституційного обов’язку як в умовах тимчасової окупації, так і в будь-який інший період часу.

Українська громада Криму об’єднує не лише людей за етнічним походженням. Її визначальною рисою є збереження української національної ідентичності та участь у розвитку українського простору у будь-яких варіантах його прояву. Саме представники цієї спільноти створювали українські школи, культурні товариства, медіа, релігійні громади, наукові й мистецькі осередки, формували українське громадське життя на півострові.

Після початку російської окупації саме носії української національної ідентичності стали однією з головних цілей репресивної політики держави-агресора. Російська окупаційна влада послідовно ліквідувала українські інституції, переслідує людей за використання української мови, символіки, участь у проукраїнських заходах або відкриту підтримку територіальної цілісності України. Таким чином, переслідування спрямовані не лише проти окремих осіб, а й проти самої української громади як носія української державності на півострові.

Саме тому українська громада Криму є не лише вже сформованою у часі етнічною спільнотою, а й важливим суб’єктом майбутньої деокупації та реінтеграції Криму. Вона зберігає історичну пам’ять, має здатність до розвитку та самовдосконалення, підтримує українську культуру, забезпечує спадкоємність громадського життя та є природним партнером державної влади у відновленні українського простору на території звільненого Криму. 

На сучасному етапі українську громаду Криму доцільно розглядати як трирівневу систему. 

Перший рівень становить історично сформована спільнота етнічних українців Криму, до якої належать: 

- етнічні українці, які продовжують проживати на тимчасово окупованій території Кримського півострова; 

- особи українського походження, які були вимушені залишити Крим унаслідок російської окупації та проживають в інших регіонах України або за її межами; 

- створені ними громадські, культурні, освітні, наукові, експертні, інформаційні, релігійні та інші інституції, що зберігають і розвивають українську присутність, пов'язану з Кримом.

Другий рівень 

охоплює громадян України різного етнічного походження, які ототожнюють себе з Українською державою, підтримують її суверенітет та усвідомлюють себе невід'ємною складовою української політичної нації.

Третій рівень полягає у тому, що українська громада Криму є складовою всієї української політичної нації, яка об'єднує громадян всієї України незалежно від їхнього місця проживання, етнічного походження чи регіональної належності.

Узагальнюючи викладене, українська громада Криму є носієм української національної ідентичності, української мови, культури, історичної пам'яті та традицій Криму, який зберігає сталий зв'язок з Українською державою та є невід'ємною складовою української політичної нації.

Отже, поняття «українська громада Криму» не роз’єднує український народ. Навпаки. Вона дає можливість державній владі чітко визначити ту сформовану українську етнічну спільноту, яка потребує особливої уваги та підтримки внаслідок тривалої російської окупації. Саме в цьому має полягати державницький зміст проєкту Постанови про встановлення Дня захисту прав української громади Криму.

Державна політика щодо української громади Криму має спрямовуватися на створення умов для її збереження, розвитку, консолідації, захисту прав та свобод, зміцнення її інституційної спроможності, а також забезпечення активної участі представників громади у процесах деокупації, реінтеграції та післявоєнного відновлення Кримського півострова.

P.S. У наступних блогах постараюся максимально надати оцінку сучасного стану етнічних українців в тимчасово окупованому Криму, а також належні обґрунтування необхідності формування державної політики України щодо захисту прав української громади Криму, важливість її участі в формуванні політики реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Також буду вдячний за ваші думки, зауваження та пропозиції. Якщо ви вважаєте, що окремі положення потребують уточнення або доповнення, запрошуємо до конструктивної фахової дискусії. Саме в такому діалозі формується сучасне бачення необхідної державної політики щодо збереження, розвитку та захисту української громади Криму.