10.07.2025, 18:54

Удар у спину

Поділитись

Сьогодні розпочалася зустріч між президентом Азербайджана Ільхамом Алієвим та прем’єром Вірменії Ніколом Пашиняном в Абу-Дабі (Об'єднані Арабські Емірати).

Щодо цієї події Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm зробили короткий експертний матеріал, до уваги читачів, який ми і пропонуємо.

...Ця зустріч – чергова спроба розпочати комунікацію між двома державами, завершити збройне протистояння та провести демаркацію кордону. Але найцікавіше те, що це перша серйозна спроба Вірменії та Азербайджану домовитися без посередництва рф та взагалі без втручання третіх сторін в переговори, чи не зовсім так?

Почнемо про усунення рф з формули мирних перемовин. Це дійсно так і такий перебіг подій сприймається кремлем як чергова «геопобєда», тобто «черговий удар в псіну» – при чому від обох країн, які путін вважає частиною своєї сфери впливу та «пострадянським простором». Але все виглядає так, що, і Алієв, і Пашинян розуміють, що від продовження протистояння виграють не їхні країни, а лише рф і тому усунення кремлівської пухлини – найкращий внесок у вирішення конфлікту, котрий триває з 1994 року.

Але чи дійсно ніхто не втручається у ці перемови? На нашу думку це не так. І навіть більше – ця зустріч відбулась якраз завдяки втручанню конкретної країни – Туреччини. Взагалі Анкара доклалася як ніхто до вирішення Карабаської проблеми, підтримавши Азербайджан, і наразі отримує плоди своїх рішень, які можна назвати повною геополітичною перемогою у регіоні.

Ердоган досяг одразу декілька цілей:

1) отримав сильного та вірного союзника, зміцнивши Азербайджан;

2) виключив будь-які можливості Вірменії стати регіональним лідером;

3) усунув від участі у будь-яких серйозних геополітичних процесах регіону рф, оскільки, і Вірменія, і Азербайджан зараз мають ряд причин до невдоволення щодо політики кремля і їхні відносини характеризуються радше як холодні чи навіть ворожі.

Отже, Ердоган виявився кращим «многоходовщіком» ніж путін. І зараз все складається на користь Баку, а відповідно і Анкари.

Якщо будуть досягнуті домовленості стосовно деескалації, демаркації кордону та щодо Зангезурському коридору, то для Азербайджана не буде ніякого резону якось прогинатися під рф, рівно як і для Вірменії, котрій вже легше прийняти умови Алієва-Ердогана, ніж сподіватися, що рф знову її не кине (насправді вже ніхто не сподівається).

@informnapalm