19.06.2025, 08:41

Окупанти відбирають у мешканців окупованого Криму житло, придбане в «зрадників батьківщини»

Поділитись
facebook telegram copy email
В окупованому Криму частішають випадки відбирання житла в людей, що придбали його в осіб, яких згодом було оголошено «зрадниками батьківщини».

Так, мешканка ТОТ АР Крим Інна Кокойло поскаржилася до Конституційного суду рф на вилучення на користь держави-окупанта квартири, яку вона купила разом із чоловіком у червні 2022 року в окупованій Ялті для проживання на пенсії.

За 9 місяців після придбання кватири її колишнього власника було включено «антитерористичною комісією республіки Крим» до переліку осіб, пов'язаних із «недружньою країною», тобто з Україною; на момент початку повномасштабного вторгнення рф до України чоловік ще був власником цієї квартири. Відповідно до місцевого окупаційного «законодавства», прийнятого в жовтні 2022 року, у «власність республіки» потрапляє майно, яке станом на початок повномасштабної війни належало «недружнім державам» та пов'язаним з ними особам.

Адвокат Інни Кокойло Юлій Тай наполіг на тому, що ніхто не може бути позбавлений права на житло свавільно та без судової процедури. Крім цього, він стверджує, що в цьому випадку «законодавчий орган республіки Крим явно вийшов за межі своєї компетенції, діставши повноваження федерального законодавця, що суперечить конституції рф і відтак є неприпустимим».

Як з'ясувалося, справа Кокойло є непоодинокою: як місцеві, так і російські суди розглянули вже кілька таких заяв, виносячи вироки не на користь позивачів. На думку правозахисників, афілійованих із державою-окупантом, відповідні норми та практика їхнього застосування російськими судами «суперечить принципу довіри громадян до держави, закону та правосуддя як механізму захисту порушених прав». При цьому в якості аргументу наводяться припущення, що «в доброчесних набувачів майна в республіці Крим може скластися уявлення про те, що придбана нерухомість у цьому регіоні в майбутньому може бути вилучена у позасудовому порядку державою без виплати справедливої компенсації».

За словами юриста Ґарєґіна Мітіна, у «справі Кокойло» йдеться не про примусове відчуження майна для потреб держави-окупанта, оскільки, на його думку, йшлося про майно «іноземних громадян, що ведуть антиросійську діяльність», однак при цьому нерухомості позбавляють «російських громадян». 

Разом з тим обставини скарги торкаються питання впливу закритих документів, зокрема рішення «антитерористичної комісії республіки Крим» із грифом «Для службового користування», на права широкого кола осіб.

«Якби доброчесний набувач майна знав про включення його контрагента до переліку іноземних осіб, що ймовірно мають належність до іноземних громадян, він мав би можливість утриматися від укладення угоди і, найважливіше, передачі такій особі коштів», – стверджує російський правознавець.
запропонувати новину
Останні новини Головне
Розгорнути більше...