21.05.2026, 19:34

Газифікація тимчасово окупованого Севастополя відкладається ще на десятиліття: окупанти затвердили урізану програму до 2036 року

Поділитись

Газифікація тимчасово окупованого Севастополя відкладається ще на десятиліття: окупанти затвердили урізану програму до 2036 року — Фото: окупаційні джерела інформації

В тимчасово окупованому Севастополі затвердили нову «регіональну програму» газифікації житлово-комунального господарства, промислових та інших організацій. Відповідне «розпорядження» 14 травня підписав «губернатор» Міхаіл Развожаєв.

«Документ», розрахований, на 2026–2036 рр., передбачає, що до кінця зазначеного періоду рівень газифікації населення окупованого регіону має зрости до 99%. Раніше окупаційна «влада» Севастополя оцінювала рівень газифікації міської частини майже у 90%, сільської – близько 60%.

Наразі система газопостачання окупованого міста налічує 6 газорозподільних станцій. Загальна довжина газогонів станом на початок 2026 року перевищує 2266,9 км: з них 29% припадають на підземні газогони, 71% – на наземні. Природний газ лишається основним видом палива для населення: його частка в паливному балансі окупованого регіону становить 40%.

За 2026–2036 рр. планується побудувати 95,97 км газогону високого тиску та 7,44 км газогону низького тиску. Природним газом планується забезпечити 53350 споживачів; при цьому приріст споживання має скласти 0,037 млрд кубометрів.

Фінансування програми переважно бюджетне; основні витрати припадають на перші роки. З бюджету держави-окупанта планується скерувати загалом 1,802 млрд рублів (близько 1,1 млрд гривень: 2026 рік – 937,87 млн рублів / майже 572 млн гривень, 2027 – 700,27 млн рублів / майже 427 млн гривень, 2028 – 164,78 млн рублів / понад 100 млн гривень), з бюджету ТО Севастополя – 211,12 млн рублів (приблизно 129 млн гривень: 2026 рік – 165,6 млн рублів / майже 101 млн гривень, 2027 – 36,85 млн рублів / майже 22,5 млн гривень, 2028 – 8,67 млн рублів / близько 5,3 млн гривень), а також 7,4 млн рублів (понад 4,5 млн гривень) з бюджету Москви.

Відзначається, що затверджена програма помітно відрізняється від проекту, що розглядався раніше і був розрахований на 2025–2035 рр. Змінилися й фінансові параметри: так, фінансування з бюджету держави-окупанта скоротилося майже на 969 млн рублів – с 2,8 млрд до 1,8 млрд рублів; фінансування з бюджету Москви скоротилося більше ніж удвічі – з 15,4 млн до 7,4 млн рублів; внесок бюджету ТО Севастополя дещо зріс – з 209,48 млн до 211,12 млн рублів.

Скоротилися також планові обсяги будівництва: у проекті передбачалося побудувати 132,9 км газогону високого тиску, у затвердженій версії – 95,97 км; щодо газогону низького тиску показник зменшився з 26,5 км до 7,44 км. Загалом після доопрацювання програма стала помітно економнішою за коштами від окупантів та скромнішою за кілометражем нових труб, однак соціальні обіцянки майже не змінилося.

Тимчасово окупованому Севастополю, як і раніше, обіцяють майже цілковиту газифікацію – але тепер вже до 2036 року і в умовах, коли провідна газова інфраструктура окупованого міста дедалі більше концентрується в руках держави-окупанта.

При цьому в самому «документі» доволі детально прописані ризики: серед них – брак коштів, інфляція вища за розрахункову, зміни законодавства, неточність прогнозування вартості робіт, необхідність додаткових заходів, затримки підрядників, дефіцит матеріалів та обладнання, а також перебої з постачаннями. Окремо згадується підвищений попит на підключення, який може створити додаткове навантаження на систему газорозподілу: це може непрямо свідчити про плани окупантів щодо подальшої колонізації ТО Севастополя.

Зменшувати ці ризики планується за рахунок моніторингу, актуалізації плану, корегування показників та фінансування, а також укладення довгострокових угод на гарантоване постачання газу.

Раніше тема газифікації ТО Севастополя вже не раз супроводжувалася перенесенням термінів. У 2021 році «губернатор» Міхаіл Развожаєв нарікав на те, що газифікація «надто затягнулася»: за першим дорученням російського диктатора Владіміра Путіна її мали завершити ще у 2020 році, потім основні роботи – до 2023 року, повністю – до 2025 року. У 2025 році окупаційна «влада» обіцяла довести газ до всіх населених пунктів Байдарської долини до кінця 2026 року, до мису Фіолент – у 2027 році.

Перед цим «міністр палива та енергетики республіки Крим» Владімір Воронкін публічно заявляв, що повна газифікація ТОТ АР Крим «неможлива». За його словами, рівень газифікації в окупованому регіоні сягнув 83,7%, що нібито майже на 7% вище за середньоросійський показник. У 2025 році було впроваджено в експлуатацію 9 об'єктів газифікації (планувалося 6); на 2026 рік заплановано будівництво 8 об'єктів, 6 з яких вже на завершальній стадії.

За словами «міністра», особлива увага приділяється найменш газифікованому на ТОТ АР Крим (4,7%) районові – Білогірському. Зокрема, розроблено «проектну документацію» для газифікації 4-х населених пунктів: Біла Скеля (Ак-Кая), Вишневе (Новоолексіївка), Новокленове (Уч Коз) та Олександрівка.