13 червня 1995 року в радіомовленні Феодосії та регіону (близько 32 тисяч радіоточок) уперше вийшла передача «Струмок» української редакції місцевого радіо. Ця подія сьогодні може здатися непомітною, але на той час вона мала важливе символічне значення для української громади східного Криму.

Передача відкривалася позивними з пісні «Червона калина» – гімном давніх і сучасних борців за незалежність України. Тривалість випуску, що виходив лише раз на тиждень, становила 15 хвилин. Редактором програми був колишній військовий Олександр Демиденко, що мешкав у селищі Приморському в передмісті Феодосії, ведучою – Марина Альохіна. До формування випусків також долучалися місцеві активістки – очільниця осередку ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка Алла Осадча, Зоя Богатова, Олена Яворщук, за сприяння редакторів радіо Феодосії Лідії Скидан, Ірини Комарової та Василя Єжова.

Проблемою україномовної передачі на феодосійському радіо було те, що для неї, «закономірно» для українського контенту в тогочасному Криму, надавався незручний ефірний час: її вмикали на півслові після 20:00, перериваючи новини з Києва. Такий підхід міг свідчити про другорядне ставлення до регіонального українського мовлення з боку організаторів ефірної сітки.

Як повідомлялося свого часу в регіональній пресі, у випусках «Струмка» оповідалося про «етногенетичні процеси, що відбувалися на нашій землі, історію власне України та її народу, антропологічні типи українців, їхню мову, культуру тощо, пантеон давньослов'янських богів та дивний духовний світ наших пращурів у ті часи, коли вони ще не знали християнської віри». Уявлення про змістовий напрямок тогочасного «Струмка» дає згадка про «давньослов'янський літопис "Велесова книга", який так не хотіли визнавати радянські науковці», – містифікацію, яку дехто й сьогодні схильний вважати за «слов'янське святе письмо». 

Тематика пізніших передач зазнала суттєвого урізноманітнення: вони були присвячені українській символіці, історії УПА, поезії Василя Симоненка, а також життю українських класів ЗОШ №7 міста Феодосії. Також у випусках «Струмка» обговорювалися тогочасні проблеми, близькі українській громаді Криму: таким чином передача ставала не лише культурно-просвітницьким, а й громадським майданчиком. Безумовною «родзинкою» випусків було те, що в кожному з них звучала пісня з тогочасної української естради, завдяки чому слухачі могли знайомитися з сучасною їм українською музичною культурою. Для багатьох мешканців регіону це була одна з небагатьох можливостей регулярно чути українську мову та українські пісні в місцевому ефірі.

Сьогодні «Струмок» можна розглядати як невеликий, але важливий епізод історії українського життя в Криму. Попри обмежений хронометраж, незручний ефірний час і скромні ресурси, передача стала свідченням прагнення місцевої громади зберігати й популяризувати українську культуру. Її поява засвідчила, що навіть у складних умовах український голос знаходив шлях до свого слухача.