День захисту прав української громади Криму: КРУК наголосила на її ролі у деокупації та реінтеграції півострова

28 серпня 2026 року в Києві відбулися два заходи, організовані Крайовою Радою Українців Криму (КРУК), присвячені Дню захисту прав української громади Криму, історичній пам’яті, вшануванню кримчан — учасників боротьби за незалежність України та визначенню ролі української громади Криму у процесах деокупації й подальшої реінтеграції Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

28 серпня в Україні відзначають День захисту прав української громади Криму. Для українців півострова ця дата має не лише символічне, а й важливе суспільно-політичне значення. Вона спонукає не тільки озирнутися на складний і часто трагічний шлях українців Криму, а й замислитися над тим, яким має бути півострів після його звільнення та якою має бути роль людей, для яких український Крим є не політичним поняттям, а невід’ємною частиною особистої та національної історії.

Саме поєднанню пам’яті, сучасної боротьби та бачення майбутнього Криму були присвячені заходи КРУК, що відбулися 28 серпня у Києві.

Вшанування Павла Горянського та кримчан — героїв Війни за Незалежність України

Перший захід відбувся у Державному історико-меморіальному Лук’янівському заповіднику в Києві та був присвячений пам’яті кримчан — учасників боротьби за незалежність України.

Центральною постаттю вшанування став Павло Ієрофійович Горянський (1878–1935) — видатний український громадсько-політичний діяч, педагог, публіцист, один із лідерів українського руху в Криму та консул Української Народної Республіки на півострові.

Постать Павла Горянського є важливою для розуміння історії українського руху в Криму. Його діяльність була пов’язана з утвердженням української присутності на півострові та боротьбою за українську державність у період Української революції.

Пам’ять Павла Горянського було вшановано панахидою. За померлим відслужили отець Олексій Курта та отець Олександр — священники церкви святої Катерини Православної Церкви України, що розташована у сквері Павла Горянського в Києві, а також капелани.

Під час вшанування з промовами виступили обидва капелани, представники Крайової Ради Українців Криму — Андрій Іванець, Сергій Мокренюк та Сергій Вікарчук.

У своїх виступах вони звернулися до історичної ролі українців Криму, значення пам’яті про діячів українського руху на півострові та кримчан, які в різні періоди ставали на захист української державності. Наголошувалося на необхідності збереження цієї спадкоємності боротьби та її належного представлення в українській національній пам’яті.

49 імен кримчан, похованих на материковій Україні за 2026 рік

Вшанування пам’яті не обмежилося історичними постатями. Завдяки досліднику історії українців Криму Антону Божуку під час заходу поіменно згадали 49 воїнів Збройних сил України — кримчан, яких протягом останнього року поховали на материковій частині України.

За кожним із цих імен — окрема людська історія, родина, життєвий шлях і особистий вибір захищати Україну. Поіменне згадування загиблих дозволило не перетворювати пам’ять на суху статистику. Йшлося про конкретних людей, які походили з Криму та віддали життя за незалежність і територіальну цілісність України.

«Починаючи від Сергія Кокуріна, ми ведемо список українських військовослужбовців, які народилися або мешкали в Криму і загинули, захищаючи Україну.

Робота зі збору, перевірки та систематизації інформації про кримчан, які віддали своє життя за свободу й незалежність України, триває зараз і триватиме навіть після закінчення війни», - зазначив у своїй промові дослідник історії українців Криму», - зазначив дослідник історії українців Криму.

Під час заходу також згадали 29 кримчан, які загинули у 2026 році. Це стало нагадуванням про те, що боротьба за Україну для кримчан не є лише сторінкою минулого. Вона триває й сьогодні — вже у російсько-українській війні, де уродженці та мешканці Криму продовжують захищати Україну.

Понад 350 загиблих кримчан: збереження пам’яті триває

Важливою є і робота зі встановлення імен загиблих кримчан. За інформацією команди «Кримські Українці», на сьогодні поіменно ідентифіковано понад 350 загиблих кримчан у російсько-українській війні, щодо яких зібрано біографічні відомості.

«Ця робота має не лише меморіальне, а й історичне значення. За кожним іменем стоїть конкретна людина, її родина, життєвий шлях та особистий внесок у боротьбу за Україну. Збереження цих історій є частиною формування історичної пам’яті українського Криму», - зазначає український дослідник Антон Божук.

В умовах тимчасової окупації півострова це набуває особливого значення. Російська окупаційна політика намагається витіснити українську історичну пам’ять, українську ідентичність та сам факт багаторічної української присутності в Криму.

Тому збереження імен загиблих кримчан є водночас збереженням української історії Криму.

ТНУ — інтелектуальний осередок українського Криму

Другим заходом 28 серпня став публічний діалог «Роль української громади Криму у процесах деокупації та реінтеграції АР Крим і м. Севастополя», який відбувся у стінах Таврійського національного університеті імені В. І. Вернадського, де організаторами заходу виступили Крайова Рада Українців Криму (КРУК), Центр реінтеграції та розвитку Криму Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського та ГО «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім».

До обговорення долучилися представники громадськості, кримської спільноти, державних інституцій, наукового середовища та організацій, діяльність яких пов’язана з питаннями Криму.

Як зазначає Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського у матеріалах про захід, у центрі уваги публічного діалогу були питання української громади Криму, збереження української ідентичності, захисту прав етнічних українців та участі кримської спільноти у формуванні майбутнього українського Криму.

«Відкрита розмова була присвячена широкому колу питань, серед яких — історична присутність українців на Кримському півострові, їхній спротив російській колонізації та окупації, збереження національної ідентичності в умовах систематичного тиску, захист прав етнічних українців Криму, наслідки тривалої політики русифікації, а також місце української громади у процесах деокупації та формуванні державної політики щодо майбутнього півострова», - зазначається в повідомленні ТНУ.

У промовах учасники заходу неодноразово наголошували, що особливого значення публічному діалогу надало місце його проведення — Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського.

Історія ТНУ нерозривно пов’язана з Кримом. Після вимушеного переміщення з тимчасово окупованого півострова університет зберіг свою інституційну тяглість і продовжив діяльність у Києві.

Сьогодні університет залишається важливим українським інтелектуальним та суспільним осередком, пов’язаним із Кримом.

Як зазначається в матеріалах ТНУ про захід, університетська діяльність пов’язана не лише з освітньою функцією, а й із осмисленням минулого Криму, дослідженням процесів окупації та колонізації та формуванням українського бачення майбутнього півострова.

Повернення Криму до України, у такому розумінні, має означати не тільки відновлення державного суверенітету над територією, а й відновлення історичної справедливості, прав людини, культурного середовища та української ідентичності.

Саме тому публічний діалог у ТНУ мав символічне значення. Університет, який був змушений залишити Крим через російську окупацію, продовжує працювати заради його звільнення, майбутнього.

Відновлення українського суспільного, культурного та мовного простору

Одним із важливих напрямів публічного діалогу стало питання збереження української ідентичності Криму та захисту прав етнічних українців півострова.

Учасники розмови звертали увагу на історичні та сучасні процеси, які впливали на становище української громади Криму. Зокрема, йшлося про тривалу політику русифікації, системне витіснення української мови, культури та національної ідентичності, а після початку тимчасової окупації — про посилення цих процесів в умовах російської окупаційної політики.

Водночас у ході обговорення наголошувалося, що українська громада Криму, попри багаторічний тиск, продовжує зберігати свою ідентичність, зв’язок з Україною та усвідомлення Криму як невід’ємної частини українського національного простору.

У цьому контексті учасники публічного діалогу говорили про те, що питання деокупації не може обмежуватися лише відновленням українського державного суверенітету над територією півострова.

У центрі розмови було ширше розуміння майбутнього Криму — відновлення українського суспільного, культурного, мовного та історичного простору, який зазнав системного руйнування та витіснення внаслідок російської політики.

Зокрема, увага приділялася необхідності створення після деокупації умов для відновлення української освіти, культури та мовного середовища, повернення українського інформаційного простору, відновлення історичної пам’яті та повноцінного розвитку громадянського суспільства.

Таким чином, у ході публічної розмови формувався важливий для майбутньої реінтеграції Криму підхід: повернення півострова до України має означати не лише територіальне відновлення державного контролю, а й відновлення прав людей та українського суспільного, культурного, мовного й історичного простору Криму.

Парламентська ініціатива: 28 серпня — День захисту прав української громади Криму

Важливою учасницею публічного діалогу в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського стала народна депутатка України Таміла Ташева, яка розповіла про парламентську ініціативу щодо встановлення 28 серпня Днем захисту прав української громади Криму.

Під час свого виступу Таміла Ташева надала роз’яснення щодо ініціативи 15 народних депутатів України, які зареєстрували у Верховній Раді України проєкт Постанови «Про встановлення Дня захисту прав української громади Криму».

У ході розмови було звернуто увагу на значення запропонованої дати для українців Криму та необхідність публічного й державного визнання питання захисту прав української громади півострова.

«Це не просто дата в календарі. Це наш історичний якір. Рівно цього дня у 1918 році в Сімферополі відбувся перший зʼїзд українських організацій Криму. Тоді ж була створена Крайова Українська Рада на чолі з консулом УНР у Ялті Павлом Горянським. Цей факт доводить ключову річ. Українське життя на півострові має дуже глибоке коріння та інституційний вимір. Історія повністю руйнує російську брехню про те, що українці опинилися в Криму нібито лише після 1954 року», - зазначила народна депутатка України.

Ініціатива передбачає встановлення 28 серпня окремої пам’ятної дати, яка має привертати увагу до історії, прав та сучасного становища української громади Криму, а також до необхідності збереження її національної ідентичності та зв’язку з Україною.

Під час публічного діалогу ця парламентська ініціатива розглядалася у ширшому контексті державної політики щодо Криму. Йшлося про те, що питання прав української громади півострова має залишатися в українському суспільному та державному порядку денному не лише в контексті майбутньої деокупації, а вже сьогодні, в умовах тимчасової окупації.

Участь Таміли Ташевої у заході дала можливість безпосередньо представити учасникам публічного діалогу позицію народних депутатів, які підтримали відповідну парламентську ініціативу, та пояснити її значення для актуалізації теми української громади Криму.

«Зараз російська окупаційна адміністрація здійснює системну дискримінацію. Вона знищує українську мову в освіті, переслідує за українську символіку та проводить політику примусової асиміляції. Ми зобовʼязані захистити права громадян, які роками живуть під колосальним тиском, але вперто зберігають свою ідентичність. В умовах окупації кожен прояв українськості є справжнім актом громадянської позиції. Для дієвої підтримки цих людей нам життєво необхідна координація зусиль органів влади та громадського сектору», - повідомила Таміла Ташева суспільство про участь цьому заході в дописі на власній сторінці соціальної мережі фейсбук.

Таким чином, питання встановлення 28 серпня Днем захисту прав української громади Криму стало одним із конкретних практичних результатів тієї дискусії, яка 28 серпня у Києві об’єднала історичну пам’ять, сучасний захист прав українців Криму та бачення їхньої ролі у майбутньому півострова.

Українська громада Криму — суб’єкт деокупації та реінтеграції

Одним із ключових питань публічного діалогу стало визначення ролі української громади Криму у процесах деокупації, реінтеграції та формування майбутнього півострова.

Під час розмови зверталася увага на необхідність розглядати українську громаду Криму не лише як об’єкт майбутньої державної політики, щодо якого після деокупації визначатимуться механізми адаптації, відновлення чи підтримки, а як активного учасника процесів, пов’язаних із поверненням Криму до України.

У цьому контексті наголошувалося на важливості суб’єктності української громади Криму та її участі у формуванні державних підходів до деокупації й реінтеграції півострова.

Учасники публічного діалогу звертали увагу на те, що голос кримчан має бути почутий під час визначення пріоритетів майбутнього відновлення Криму та напрацювання підходів до його суспільної реінтеграції.

Окремим аспектом розмови стало розуміння деокупації не лише як відновлення контролю України над територією, а як складного суспільного процесу, який матиме продовження після звільнення півострова.

У цьому зв’язку йшлося про необхідність врахування досвіду людей, які проживали в умовах окупації, їхніх прав, пам’яті, ідентичності та бачення майбутнього Криму.

Таким чином, у ході публічного діалогу формувався підхід, відповідно до якого українська громада Криму має бути не лише адресатом майбутньої державної політики, а її активним учасником і співтворцем процесів деокупації, реінтеграції та формування майбутнього українського Криму.

Від історичної пам’яті — до майбутнього Криму

У підсумку, два публічні заходи 28 серпня символічно поєднали минуле, сучасність і майбутнє українського Криму.

Вшанування Павла Горянського та кримчан — героїв Війни за Незалежність України нагадало про тих, хто в різні історичні періоди боровся за українську державність.

Поіменне згадування 49 воїнів ЗСУ — кримчан, похованих протягом року на материковій частині України, та 29 кримчан, які загинули у 2026 році, нагадало про ціну сучасної боротьби.

Робота команди «Кримські Українці» зі встановлення понад 350 імен загиблих кримчан показує, що ця пам’ять має бути збережена не лише сьогодні, а й для майбутніх поколінь.

А публічний діалог у Таврійському національному університеті став майданчиком для розмови про те, якою має бути роль української громади Криму у звільненні та відновленні півострова.

Усе це поєднується в одному принциповому висновку: Крим має повернутися до України не лише територіально.

Український Крим має відновити свій український суспільний, культурний, мовний та історичний простір.

А люди, які зберегли українську ідентичність у Криму попри окупацію, мають бути не пасивними отримувачами державної політики, а активними учасниками її формування.

28 серпня — не лише про пам’ять

Заходи, проведені 28 серпня у Києві, поєднали у собі кілька важливих вимірів — історичну пам’ять, захист прав української громади Криму та розмову про майбутнє півострова.

Під час вшанування кримчан — учасників боротьби за незалежність України та загиблих воїнів-кримчан увага була зосереджена на людях, які в різні історичні періоди пов’язали свою боротьбу з українською державністю та віддали життя за свободу України.

Водночас під час публічного діалогу йшлося вже про сучасні виклики та майбутні процеси — збереження української ідентичності Криму, захист прав етнічних українців, участь кримчан у формуванні політики щодо півострова та необхідність врахування їхнього досвіду під час майбутньої реінтеграції.

Таким чином, упродовж дня увага послідовно переміщувалася від пам’яті про минуле до осмислення відповідальності за майбутнє.

Учасники заходів говорили про те, що майбутня деокупація Криму має розглядатися ширше, ніж лише відновлення державного контролю над територією. У центрі цієї розмови були питання повернення українського суспільного, культурного, мовного та історичного простору, відновлення порушених прав та забезпечення можливості для української громади Криму брати активну участь у формуванні майбутнього півострова.

Саме в цьому контексті 28 серпня прозвучав як день, що поєднує пам’ять, права та відповідальність.

Пам’ять про тих, хто боровся за незалежність України та віддав за неї життя, є важливою складовою історії українського Криму.

Захист прав української громади Криму є важливою складовою сьогодення.

А участь кримчан у процесах деокупації та реінтеграції — одним із питань, від яких залежатиме майбутнє півострова.

У ході заходів утверджувалося розуміння, що Крим після деокупації має повернутися до України не лише територіально, а й суспільно, культурно, мовно та історично.

І саме українська громада Криму, яка попри десятиліття тиску та російську окупацію продовжує зберігати свою ідентичність і зв’язок з Україною, має бути активним учасником цього процесу.

28 серпня — це не лише про пам’ять. Це про відповідальність за майбутнє українського Криму.