Зміна тональності у Сінгапурі: очільник Пентагону Піт Гегсет пом'якшив риторику щодо Китаю на саміті «Діалог Шангрі-Ла»

Під час офіційного візиту до Сінгапуру на Азійський безпековий саміт, більш відомий під назвою «Діалог Шангрі-Ла», міністр оборони США Піт Гегсет продемонстрував помітну зміну дипломатичного курсу Вашингтона. Очільник Пентагону обрав значно м'якшу тональність у своїх публічних виступах стосовно Тайваню та співпраці з Китаєм, водночас запевнивши партнерів, що Індо-Тихоокеанський регіон залишається критично важливим для довгострокових інтересів Сполучених Штатів. Про це інформує американська телерадіокомпанія «Колумбія Бродкастінг Сістем».

Відмова від жорстких ярликів та незмінна позиція щодо Тайваню

Зазначено, що цього року Піт Гегсет утримався від прямого використання терміну «загроза» на адресу КНР. Минулого року,під час свого першого виступу на форумі, організованому Міжнародним інститутом стратегічних досліджень, безкомпромісна риторика міністра оборони США викликала гостре обурення у Пекіні, який продовжує вважати демократичний Тайвань своєю бунтівною провінцією, тоді як сам острів позиціонує себе як незалежна держава. 

«Ми не будемо прикрашати ситуацію — загроза з боку Китаю є реальною…І вона може бути безпосередньою», — заявив Гегсет минулого року. 

Ці коментарі викликали спростування з боку китайського військового чиновника, який назвав деякі твердження Гегсета повністю вигаданими.

Цього року, відповідаючи на питання журналістів після виступу на сцені, Гегсет заявив:

«Я вважаю, що наше сьогоднішнє звернення цілком співпадає з тим курсом, якого прагне дотримуватися президент, а саме: ми будемо сильними, але зможемо говорити м’яко, тримаючи в руках цей «великий батіг», і чітко давати зрозуміти, що є сфери, в яких ми можемо співпрацювати з Китаєм...Ми поважаємо їхні амбіції, ми знаємо, що вони значно нарощують військову потужність, що вимагає від нас, як суверенної держави, вжити заходів, щоб бути готовими до будь-яких можливих непередбачених обставин, і водночас наша позиція щодо Тайваню не змінилася».

Нинішнє пом'якшення позиції глави Пентагону у «Колумбія Бродкастінг Сістем» пов'язують із нещодавнім дипломатичним візитом президента Дональда Трампа до Китаю, після якого Трамп назвав голову КНР Сі Цзіньпіна «великим лідером» і заявив, що їх чекає «фантастичне спільне майбутнє».

Гегсет, який супроводжував Трампа в Пекіні, зазначив, що лідери обох країн домовилися про те, що Китай і США мають «налагодити конструктивні відносини стратегічної стабільності, засновані на справедливості та взаємності, підтвердивши, що, хоча наші країни будуть рішуче захищати свої інтереси, ми можемо досягти практичних, взаємовигідних домовленостей у тих сферах, де наші інтереси збігаються».

Попри зміну дипломатичного лексикону, Гегсет чітко окреслив червоні лінії США. Він зазначив, що пріоритетом США, як і раніше, залишається недопущення домінування Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.

«Існує цілком обґрунтована стурбованість щодо безпрецедентного нарощування військової потужності Китаю та розширення його військової діяльності в регіоні й за його межами…Ми поділяємо тверезу оцінку цієї ситуації з безпекою та взаєморозуміння щодо того, що Тихоокеанський регіон, де домінує будь-який гегемон, порушить регіональний баланс сил і підірве рівновагу, яку ми всі прагнемо зберегти», — заявив очільник Пентагону.

Реакція Пекіна та сумніви американських політиків

Зазначено, що нова, більш виважена та стримана манера виступу американського урядовця знайшла позитивний відгук у китайських чиновників. 

Пізніше того ж дня китайський генерал-майор Мен Сянцін високо оцінив коментарі Гегсета щодо зустрічі Сі та Трампа, зазначивши, що досягнутий лідерами консенсус «має стати стратегічним орієнтиром для китайсько-американських відносин у найближчі три роки та в майбутньому».

«Під час зустрічі з президентом Трампом президент Сі Цзіньпін чітко дав зрозуміти, що така конструктивна стратегічна стабільність повинна бути позитивною формою стабільності, зосередженою на співпраці, здоровою формою стабільності, в якій конкуренція залишається в розумних межах, нормальним станом стабільності, в якому розбіжності регулюються та тримаються під контролем, і тривалою формою стабільності, що відкриває перспективи миру», – зазначив китайський генерал-майор.

Тим часом сенаторка США Теммі Дакворт, яка входила до складу делегації Конгресу на конференції, звинувала адміністрацію Трампа в «заграванні» з Китаєм.

«Мене турбує, що ця адміністрація відволікається на війни, розпочаті в інших частинах світу, нехтуючи нашими зобов’язаннями тут, в Індо-Тихоокеанському регіоні…Мене турбує, що, як видається, наш президент проводить політику, в рамках якої він робить те, чого від нього хоче Пекін», — заявила журналістам у позапрограмному коментарі сенаторка-демократка від штату Іллінойс.

Про що змовчав керівник Пентагону?

Попри позитивне тло для дискусії, під час виступу глави оборонного відомства США були опущені важливі теми для обговорення, зокрема військова допомога Тайваню.

Пояснено, що Китай претендує на цей демократичний самокерований острів як на свою територію, і Сі Цзіньпін  не відкидає можливості застосування сили для його захоплення. Згідно із законодавством, США зобов’язані надавати Тайваню засоби для самооборони, однак дотримуються політики «стратегічної неоднозначності» щодо того, чи втрутиться країна військовим шляхом у разі нападу Китаю на острів.

Гегсет заявив на форумі, що «наш статус щодо Тайваню не змінився», але відмовився коментувати угоду про постачання зброї.

«Будь-яке рішення щодо майбутніх продажів зброї Тайваню, як сказав президент, залишатиметься за ним», – зазначив він.

У своїй промові Гегсет також не згадав ані про війну в Україні, ані про війну в Ірані. На запитання про Іран він лише відповів, що Трамп запевнив його: коли переговори з Тегераном завершаться, «будь-яка угода буде хорошою угодою».

Раніше «Голос Криму» писав про візит Трампа до Пекіна та його дводенні переговори з лідером КНР.