-
16.11.2026, 20:32
Фото
В окупованому Севастополі відкриють черговий мілітаризаційний заклад – жіночий кадетський корпус
- 16.11.2026, 18:39 Фото
-
16.11.2026, 17:00
Фото
У Києві презентували виставу «За Перекопом є земля» за однойменним романом Анастасії Левкової
- 16.11.2026, 16:41 Фото
-
16.11.2026, 15:33
Фото
В окупованому Криму заходилися створювати новий регіональний бренд – «таврійську шаль»
- 16.11.2026, 13:28 Фото
-
16.11.2026, 10:44
Фото
У тимчасово окупованому Криму заявляють про удар по Керченському мосту: рух транспорту перекрито
-
16.11.2026, 09:39
Фото
У кримському «федеральному університеті» провели онлайн-зустріч із «головою Слов'яносербії»
-
16.11.2026, 08:57
Фото
В тимчасово окупованому Криму змінюють географію та структуру посівних площ
- 15.11.2026, 19:04 Фото
- 15.11.2026, 16:47 Фото
-
15.11.2026, 14:15
Фото
На Сапун-горі в окупованому Севастополі запланували будівництво трьох кварталів багатоповерхівок
-
15.11.2026, 11:54
Фото
В окупованому Севастополі пригрозили обмежити продаж бензину через «панічні закупівлі»
- 15.11.2026, 10:11 Фото
-
15.11.2026, 09:30
Фото
Росіяни перетворили на пустир парк «35-річчя Перемоги» в окупованому Севастополі
- 14.11.2026, 19:23 Фото
- 14.11.2026, 17:04 Фото
-
14.11.2026, 16:29
Фото
РФС загрожує повне виключення з УЄФА та ФІФА через фейковий клуб з окупованого Севастополя
- 14.11.2026, 13:13 Фото
-
14.11.2026, 11:29
Фото
В Україні вперше видали комплектний «Правопис кримськотатарської мови» на основі латинської графіки
Санкції Трампа: від політичних погроз до реального економічного тиску на Росію
Підписання Дональдом Трампом нового санкційного закону проти Росії стало важливим етапом американської політики щодо війни в Україні. Однак між ухваленням документа та його повноцінним застосуванням залишається суттєва різниця. Закон передбачає обмеження проти російської енергетики, фінансового сектору, оборонної промисловості та можливість запровадження мит до 100% для країн, які купують російські енергоносії. Водночас адміністрація США зберігає значну свободу у визначенні масштабів цих заходів.
Станом на початок жовтня 2026 року Вашингтон уже має як чинні санкційні механізми, так і нові законодавчі повноваження, застосування яких ще очікує на конкретні рішення. Тому головне питання американської санкційної політики сьогодні полягає не в кількості оголошених обмежень, а в тому, наскільки вони вплинуть на здатність Росії фінансувати війну проти України.
Від погроз до підписаного закону
18 вересня Дональд Трамп підписав Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 – закон, названий на честь сенатора Ліндсі Грема, який тривалий час працював над його просуванням. До цього документ отримав підтримку обох палат Конгресу: Сенат схвалив його 86 голосами проти 11, а Палата представників – 262 проти 159. Про це повідомляють «Рейтер».
Закон охоплює кілька ключових напрямів економічного тиску на Росію. Йдеться про обмеження проти нафтових і газових компаній, «тіньового флоту», російських банків, фінансових посередників та підприємств оборонно-промислового комплексу.
Окремо документ передбачає можливість запровадження мит до 100% на імпорт із країн, які продовжують купувати російські нафту й газ або допомагають обходити санкції. Також він продовжує дію санкційного законодавства щодо Ірану до 2031 року.
Водночас закон не встановлює конкретної кількості нових санкцій, а визначає сфери та механізми їхнього застосування. Тому його ефективність залежатиме не від кількості обмежень, а від того, наскільки повно американська адміністрація реалізує передбачені заходи.
Що вже діє, а що залишається на етапі реалізації
Підписання закону не означає автоматичного запуску всіх передбачених ним заходів. Частина санкційних обмежень уже діяла до ухвалення документа, інші потребують окремих рішень Міністерства фінансів США, Державного департаменту та президента.

За аналізом Центру східних досліджень (OSW), у жовтні 2025 року адміністрація Трампа запровадила прямі санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній – «Роснефти» та «Лукойлу». Водночас після цього Вашингтон не застосовував масштабних вторинних санкцій проти іноземних структур, які допомагають Росії обходити обмеження. Дослідниця Івона Вішневська звертає увагу, що новий закон розширює можливості президента, але не гарантує їхнього використання в повному обсязі. Аналіз OSW.
Окремої уваги потребує питання мит. Закон передбачає можливість запровадження тарифів до 100% проти п'яти найбільших імпортерів російських енергоносіїв, однак конкретні ставки та перелік держав визначатиме адміністрація США. Крім того, документ передбачає винятки, зокрема для країн, які суттєво скорочують залежність від російського газу.
Експерти: ефективність санкцій залежить від рішень Білого дому
Американський експерт Том Кітінг, директор Центру фінансів і безпеки Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), вважає, що ухвалення закону має значення не лише з економічного, а й із політичного погляду.
«Для України безпосередня вигода є політичною, а не економічною. Сигнал Конгресу про політичну солідарність з Україною через законодавчу підтримку надсилає Кремлю важливе повідомлення», – зазначив Кітінг у коментарі, який цитує «Вашингтон Пост».
Водночас експерт наголошує, що реальний результат залежатиме від готовності Трампа застосовувати нові інструменти. Президент має можливість як посилювати економічний тиск, так і відкладати або пом'якшувати окремі заходи відповідно до власних зовнішньополітичних пріоритетів.
Подібну думку висловлює український уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк. У статті для «Європейської правди» він зазначає, що підписання закону є лише початком процесу, а головним завданням залишається його повноцінна імплементація.
«Сам по собі закон не зупинить російський танкер і не перекриє валютний потік до Кремля. Для цього його механізми мають стати конкретними санкційними та тарифними рішеннями», – наголошує Власюк.
За його словами, Україна вже передала американській стороні пропозиції щодо компаній, посередників, банків і суден, які можуть потрапити під нові обмеження. Він також звертає увагу на необхідність посилення контролю за постачанням компонентів для російського військово-промислового комплексу.
Реакція Москви та Пекіна: санкції як перешкода для дипломатії
У Росії новий американський закон сприйняли як недружній крок. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що додаткові санкції ускладнять переговорний процес щодо завершення війни проти України.
«Ми, звичайно, стежимо за просуванням цього документа. Він належить до категорії недружніх дій, і, безумовно, запровадження будь-яких додаткових санкцій США ускладнить зусилля з пошуку мирного врегулювання в Україні», – сказав Пєсков, якого цитує «Рейтер».
Водночас Москва продовжує використовувати дипломатичні контакти зі США як один із напрямів зовнішньої політики. Це створює ситуацію, у якій санкційний тиск і переговори розглядаються Вашингтоном як паралельні інструменти впливу на російське керівництво.
Окрему реакцію продемонстрував Китай, який є одним із найбільших покупців російської нафти. Міністерство комерції КНР заявило, що Пекін виступає проти односторонніх санкцій без мандата ООН та вторинних обмежень щодо третіх країн.
«Ми й надалі уважно стежитимемо за подальшими діями США та залишаємо за собою право вжити всіх необхідних заходів для захисту національного суверенітету й інтересів розвитку Китаю, а також законних прав та інтересів китайських компаній», – йдеться в заяві відомства від 19 вересня. Офіційна позиція Міністерства комерції КНР.
Реакція Пекіна демонструє, що новий закон стосується не лише двосторонніх відносин Вашингтона й Москви. Його застосування може вплинути на торгівлю США з іншими великими економіками, а отже, створює додаткові ризики для міжнародних торговельних відносин.
Україна наполягає на повному застосуванні санкцій
Президент Володимир Зеленський неодноразово закликав Вашингтон перейти від законодавчих рішень до практичного посилення тиску на Росію. 27 вересня він наголосив, що Москва використовує дипломатичні сигнали для відтермінування рішучих дій міжнародних партнерів.
«Зараз в Америці вже на етапі застосування важливий санкційно-тарифний закон Ліндсі Грема. Закон, який може багато змінити на краще, якщо буде застосований повністю», – заявив Зеленський.
Українська сторона розраховує, що нові обмеження охоплять не лише російські державні компанії, а й іноземні фінансові установи, посередників та підприємства, які забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу.
Станом на 1 жовтня американська адміністрація має визначений законом термін до 18 жовтня для ухвалення перших рішень щодо санкційних списків. За даними «Ассошейтед Прес», Україна вже готує перелік пропозицій для Вашингтона, зокрема щодо російських компаній, пов'язаних із розробкою супутникової системи «Рассвет», та посилення заходів проти «тіньового флоту».
Нагадаємо, раніше «Голос Криму» писав про ухвалення пакету санкції від США.