01.06.2026, 10:17

«Голова Криму» назвав «русскій мір» «спадщиною Кирила та Мефодія»

«Голова Криму» назвав «русскій мір» «спадщиною Кирила та Мефодія»
Фото: Рейтерз
24 травня, в День слов’янської писемності та культури, «голова республіки Крим» Сєрґєй Аксьонов оприлюднив звернення до мешканців ТОТ АР Крим, у якому договорився до того, що назвав святих рівноапостольних братів Кирила та Мефодія – просвітників слов’ян «творцями "русского міра"».

За словами колаборанта, свято, яке відзначається на державному та релігійному рівні, буцімто повертає росіян та мешканців окупованих ними територій до духовних витоків їхньої культури, нагадує про подвиг просвітництва, необхідність зберігати спадщину предків та ті «неминущі цінності», які складають основу їхньої «цивілізації».

Разом з тим Аксьонов зробив заяву про те, що кирилична абетка «народилася з духовних потреб і невдовзі відіграла величезну роль у формуванні цивілізаційного простору "русского міра", який став рідним домом для багатьох народів, не лише слов’янських».

Крім того, «голова Криму» додав, що День слов’янської писемності та культури буцімто «залишається для мільйонів людей символом спільності духовних та історичних коренів російського, білоруського та українського народів», незважаючи на «важкі випробування», які сьогодні буцімто переживає росія.

«Хтось може сказати, що зараз не час говорити про це, що єдність назавжди залишилася в минулому. Але ненависть і ворожнеча не можуть бути вічними, вони не можуть знищити коріння, яке йде в глибину часів та народної пам’яті. А отже, сьогоднішнє свято звернене і в минуле, і в майбутнє. Для нас, кримчан, воно має особливе значення. І не лише тому, що Кирило та Мефодій побували в Криму, в Херсонесі. Саме вірність "русскому міру" – спадщині святих братів – допомогла нам повернутися додому. Ця спадщина поєднує нас у боротьбі зі злом, що поставило собі за мету знищення росії, зміцнює та надихає на важкому шляху до перемоги», – висловився Сєрґєй Аксьонов.

Тим часом з аналогічним зверненням до мешканців ТО Севастополя виступив його окупаційний «губернатор» Міхаіл Развожаєв, який повторив міф про те, що кирилична абетка буцімто «зародилася на севастопольській землі, в Корсуні  Херсонесі». Крім цього, колоніст заявив, що в російській мові «культура, історія та правда» окупантів, та подякував усім колаборантам-вчителям, викладачам, бібліотекарям і працівникам культури, які допомагють зберігати її, а також плекають повагу до історії у тлумаченні окупантів.

Напередодні підконтрольні окупантам кримські медіа розтиражували заяви «професора Кримського федерального університету» Андрєя Ішина, який також є «членом громадської палати республіки Крим», про те, що творцем поняття «русскій мір» ще в XI столітті буцімто став київський князь Володимир, після того як він привіз із Херсонеса візантійську принцесу Анну в якості своєї дружини. 

«Цей шлюб заклав фундамент не просто особистого родинного щастя, а потужної держави та цивілізації, історичного правонаступництва Русі та Великої Візантії. "Русскій мір" нерозривно пов'язаний з Кримом: тут його херсонеські, судацькі та боспорські витоки», – заявив колаборант.

Понад рік тому, на початку 2025 року, «Голос Криму» повідомляв про «відкриття» кримських колаборантів стосовно буцімто «створення в Криму» кириличної абетки: цим наративом вони прикривали викорінення з публічного простору візуальної інформації будь-якими іншими мовами, крім російської, здебільшого з латинською писемністю.

Довідка. Кирилиця вважається однією з двох (разом із глаголицею) найдавніших слов’янських абеток, що склалася на межі IX–X століть. Поява старослов’янської кирилиці, заснованої на грецькому урочистому письмі, відомому як унціал, пов’язується з діяльністю школи книжників – учнів апостолів Кирила та Мефодія в Першому Болгарському царстві, ймовірно, у 880-х роках.

За переказами, Кирило та Мефодій, які вважаються просвітниками слов’ян і були канонізовані церквою як рівноапостольні святі, протягом 860–861 рр. як посланці візантійського імператора Михаїла ІІІ перебували в Херсонесі, де ретельно вивчали давньоєврейську мову, аби схилити хозарського кагана до прийняття християнства та сприяти подальшому зміцненню давнього політичного союзу Візантії з Хозарським каганатом. У Херсонесі Кирило та Мефодій нібито виявили Псалтир, написаний «руськими письменами»: щодо цього повідомлення досі тривають наукові суперечки.

____________________________
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Розгорнути більше...