Чайний альянс на тлі глобальних криз: путін прибув до Пекіна після візиту Трампа для демонстрації єдності із Сі Цзіньпіном

Лише за кілька днів після візиту президента США Дональда Трампа до Китаю, китайська столиця приймала наступного гостя — російського диктатора владіміра путна. У середу Сі Цзіньпін та путін провели переговори, під час яких високо оцінили свої стратегічні відносини та зростання обсягів торгівлі енергоносіями. Проте за фасадом міцної дружби аналітики розгледіли дедалі більшу залежність москви від Пекіна.

Прапори, чайний етикет та качка по-пекінськи: як проходив візит

Пекін організував для російського лідера пишний прийом. Як зазначає британське агентство новин «Ройтерз» , Сі Цзіньпін привітав путіна біля Великої зали народних зборів почесною вартою, військовим оркестром, гарматним салютом, та дітьми, які організовано махали китайськими та російськими прапорами.

Неформальна частина саміту пройшла у форматі так званої «чайної дипломатії». Під час офіційного банкету лідерів та невелику групу їхніх найближчих помічників пригощали класичною качкою по-пекінськи та традиційною в’яленою шинкою Цзіньхуа. Після завершення гастрономічної та дипломатичної програми, яка мала продемонструвати Заходу гарні відносини  між двома лідерами, літак путіна залишив столицю КНР.

Як повідомляє китайське державне інформаційне агентство «Сіньхуа», Сі заявив, що країни повинні зосередитися на довгостроковій перспективі та сприяти створенню «більш справедливої та розумної» системи глобального управління.

«Китайсько-російські відносини досягли такого рівня, тому що нам вдалося поглибити політичну взаємну довіру та стратегічне співробітництво», — зазначив Сі.

Путін погодився, заявивши, що російсько-китайські відносини «досягли справді безпрецедентного рівня і продовжують розвиватися».

У своїй спільній декларації обидві сторони окреслили плани подальшої співпраці в широкому спектрі галузей — від штучного інтелекту до захисту рідкісних видів тигрів, леопардів та панд.

У американському інформаційному агентстві «Ассошіейтед Прес» зазначено, що путін і Сі були присутні під час підписання понад 40 угод про співпрацю в таких сферах, як торгівля, технології та обмін досвідом у сфері ЗМІ. Вони наголосили на зростанні обсягів торгівлі, зокрема нафтою та природним газом, і заявили про свою узгодженість у питаннях міжнародних відносин.

Критика Вашингтона та двозначна позиція щодо України

Головним об'єднуючим фактором для Пекіна та москви стала протидія США. У спільній заяві Китай та росія засудили нові оборонні ініціативи Дональда Трампа, зокрема його амбітний план створення глобального протиракетного щита «Золотий купол». 

Як пише британський транслятор новин  «Бі-Бі-Сі», «Золотий купол», створений за зразком знаменитої ізраїльської системи «Залізний купол», — це запланована багаторівнева система протиракетної оборони, призначена для виявлення та знищення ворожих балістичних, гіперзвукових і крилатих ракет.

Однак на відміну від ізраїльського «Залізного куполу», «Золотий купол» покриватиме всю Землю завдяки сузір’ю з кількох тисяч орбітальних супутників.

Така технологія, як йдеться у спільній заяві, «становить явну загрозу стратегічній стабільності».

«Це значно збільшує ризик конфліктів у космосі, сприяє мілітаризації космічного простору та його перетворенню на місце збройного протистояння, суперечить принципам мирного використання космічного простору… та призводить до загострення і без того складної ситуації», — йдеться у заяві.

«Ройтерз» додає, що обидві країни звинуватили США та Ізраїль у порушенні міжнародного права через напад на Іран і висловили свою «рішучу опозицію гегемонізму та одностороннім діям».

«Глобальна програма миру та розвитку стоїть перед новими ризиками та викликами, що загрожують фрагментацією міжнародної спільноти та поверненням до «закону джунглів», — йдеться у спільній заяві, як повідомляє кремлівська прес-служба.

Щодо війни в Україні сторони заявили, що для врегулювання необхідно усунути «корінні причини» конфлікту — формулювання, яке, як зазначено у «Бі-Бі-Сі», запозичене з пропагандистської риторики Кремля, якою той намагається виправдати повномасштабне вторгнення.

Водночас у тексті декларації з’явився пункт про необхідність суворого дотримання Статуту ООН. На думку оглядачів, це прямо підтверджує небажання Пекіна надавати відкриту та беззастережну підтримку діям рф, які грубо порушують міжнародне право та принципи суверенітету.

Газовий глухий кут: Пекін знову відмовився рятувати «Газпром»

Незважаючи на єдність думок з питань глобальної безпеки, «Ройтерз» повідомляє, що лідерам не вдалося досягти прориву, якого москва давно прагнула, а саме укласти контракт на будівництво нового газопроводу, який дозволив би їй більш ніж удвічі збільшити обсяги поставок природного газу до Китаю.

Під час останнього візиту путіна у вересні 2025 року російський газовий гігант «Газпром» заявив, що обидві сторони домовилися про реалізацію проєкту «Сила Сибіру-2» — майбутнього газопроводу довжиною 2 600 км з росії до Китаю через Монголію.

Китай офіційно майже не коментував цей проєкт. Хоча Сі заявив у середу, що співпраця в галузі енергетики та ресурсної інтеграції має стати «баластом» у китайсько-російських відносинах, він не згадав про газопровід.

Ключові питання, такі як ціноутворення на газ, залишаються невирішеними, і аналітики очікують, що переговори можуть тривати роками.

Кремль заявив, що обидві сторони досягли «загальної згоди щодо параметрів» проєкту, хоча деталі та чіткий графік не були узгоджені.

«Схоже, що основні розбіжності щодо цін, фінансування та умов контракту так і не були вирішені», — зазначив Деніел Сліт, старший радник з питань політики в Інституті глобальних змін імені Тоні Блера.

«Росія потребує цієї угоди нагальніше, ніж Китай, оскільки втратила значну частину європейського ринку газу, тоді як Пекін, як і раніше, здається, задоволений тим, що діє повільно та зберігає гнучкість щодо майбутніх варіантів енергопостачання».

Погляд експертів: Китай намагається демонструвати владу над Вашингтоном і москвою

Міжнародні аналітики сходяться на думці, що зустріч із путіним одразу після дводенного саміту з Трампом грає виключно на руку Китаю.

Як зазначає кореспондентка «Бі-Бі-Сі» у Китаї Лаура Бікер, Сі Цзіньпін уже не так сильно залежить від торгівлі зі США, а домінуючі позиції його країни у сфері рідкісних земельних металів та промислового виробництва надали йому важелі впливу під час переговорів з Трампом минулого тижня.

Крім того, китайський лідер також провів останні кілька місяців, приймаючи гостей з усього світу, зокрема з Канади, Великої Британії та Німеччини.

Щодо путіна, то попри тісні стосунки з Сі, війна в Україні та західні санкції змусили його сильно покладатися на Пекін. Китай є головним торговельним партнером росії та її найбільшим споживачем нафти й газу.

«Сі, можливо, прагне продемонструвати всі ці візити як доказ того, що, коли йдеться про економічну та дипломатичну потужність, всі дороги ведуть до Пекіна», - зазначила Бікер.

Її думку поділяє Патрісія Кім, експерт з питань зовнішньої політики Брукінгського інституту, яка заявила «Ройтерз»:

«Схоже, що Сі займає сильнішу позицію порівняно з путіним і Трампом. Обидва лідери борються з конфліктами, які вони самі створили і які виявилися набагато складнішими для вирішення, ніж спочатку передбачалося…Тим часом Сі зміг зосередитися на зміцненні Китаю всередині країни, водночас демонструючи на світовій арені образ стабільної та впевненої великої держави».

Раніше «Голос Криму» писав про дводенний візит Трампа до столиці Китаю.