Новий торговельний фронт Брюсселя та Пекіна: Китай використовує Марокко та Туреччину для безмитного експорту до ЄС

Європейський Союз зіштовхнувся з новим викликом з боку Китаю. Прагнучи обійти додаткові мита та торговельні бар'єри ЄС, Пекін переносить виробничі потужності до сусідніх із блоком країн — Марокко та Туреччини. Оскільки ці держави мають угоди про вільну торгівлю та митний союз із Брюсселем, Китай отримує можливість безперешкодно та безмитно поставляти свої товари на європейський ринок. Про це інформує європейський інформаційний телеканал «Євроньюз».

Мільярдні інвестиції в «країни-шлюзи» та автопром

За даними незалежної дослідницької компанії Rhodium Group, за останні чотири роки китайські інвестиції в Марокко сягнули рекордних 6 мільярдів доларів, а в Туреччину — 2 мільярдів доларів. У Марокко Пекін активно будує цілу екосистему для виробництва електромобілів (EV), включаючи заводи з випуску акумуляторів та автокомпонентів компаній Gotion, BTR, Tinci, Huayou, APG та Sentury Tire.

«Існує справжня довгострокова тенденція, яка почалася після пандемії COVID-19. Ми спостерігаємо, як китайські компанії відкривають підприємства в країні для виробництва товарів з високою доданою вартістю», — розповів «Євроньюз» експерт Rhodium Group Арманд Мейєр.

Тим часом у Туреччині частина інвестицій спрямована на місцевий ринок, тоді як плани Китаю щодо експорту також становлять загрозу для європейських виробників. Китайський гігант у сфері електромобілів BYD отримав пільговий доступ до турецького ринку для будівництва заводу, хоча наразі цей проєкт призупинено.

«Ідея полягала в тому, щоб побудувати мегазавод в обмін на звільнення від турецьких імпортних мит, оскільки Туреччина застосовує мита до китайських електромобілів», — зазначив Мейєр.

Китайський виробник побутової техніки Haier також інвестує в цю країну, як і компанія Astronergy, що виробляє сонячні панелі.
Експансія китайського виробництва в цих країнах охоплює численні сектори, використовуючи торговельні угоди з ЄС, що охоплюють широкий спектр товарів.

«Угоди про вільну торгівлю з Марокко та Туреччиною охоплюють майже всі товари. Тому протидіяти китайській експортній стратегії складно», — заявив Томас Гржебін, економіст Французького центру досліджень та експертизи світової економіки.

Гржебін додав, що Китай усвідомив: ці країни можуть слугувати «плацдармом», і обсяги інвестицій зростають з року в рік.

«Інвестиції в ці країни-шлюзи становлять близько чверті від загального обсягу китайських інвестицій у Європу та Магреб», — зазначив французький економіст.

Законодавчий захист ЄС та лобістські протистояння

У відповідь на загрозу демпінгу Європейська комісія запропонувала проєкт «Закону про промисловий акселератор» (IAA). Документ має на меті захистити ринок ЄС, надаючи преференції у державних закупівлях лише європейським виробникам із позначкою «Вироблено в Європі».

Однак Пекін активно використовує європейські лобістські групи. Асоціація європейських автовиробників (ACEA — англ. скорочення) закликає не виключати Марокко та Туреччину з переліку надійних партнерів, оскільки самі європейські концерни мають там власні заводи. Французький депутат Європарламенту П’єр Жуве наголошує, що це є продуманою стратегією Китаю:

«Китайці добре знають, що низка компаній розмістила частину свого виробничого ланцюга в цих країнах і активно лобіює, щоб Марокко та Туреччина не були виключені з переліку країн, продукція яких вважається «Вироблено в Європі». Це частина стратегії Пекіна щодо інвестицій та обходу митних тарифів», — зазначив Жуве.

Група євродепутатів наполягає на виключенні Марокко та Туреччини зі сфери дії IAA, якщо вони не відкриють свої ринки державних закупівель для компаній із ЄС. Ця група однодумців, як очікується, разом із Жуве у вересні представить колегам-депутатам Європарламенту доповідь з цього питання.

Юридичні лазівки та потреба у нових інструментах Брюсселя

Зазначено, що традиційні інструменти торговельного захисту ЄС виявляються недостатніми. Раніше Брюссель міг карати китайські компанії за доведені факти зміни сертифікатів походження товарів або використання китайської сировини.

«Протягом багатьох років йшлося переважно про транзит через ці країни, коли китайські експортери просто змінювали сертифікат походження, але зараз захист ринку ЄС став набагато складнішим», — розповів «Євроньюз» Лоран Руессманн, партнер юридичної фірми RB Legal.

Руессманн представляв інтереси європейських виробників скловолокна — продукція яких використовується як матеріал для армування — у їхній боротьбі проти дешевого китайського імпорту. Зрештою, у 2020 році на скловолокно з Китаю та від китайських компаній, розташованих в Єгипті, були накладені антидемпінгові та антисубсидійні мита ЄС.

Однак потім Європейська комісія була змушена порушити нові справи щодо тканин зі скловолокна — які використовуються у лопатях вітрогенераторів — що імпортуються з Марокко та Туреччини. У 2022 році вона встановила, що їх виготовляли з китайського скловолокна, на яке вже поширювалися антидемпінгові мита ЄС, введені у 2020 році, і що це є класичним прикладом обходу митних тарифів.

Віднедавна, у 2025 році, Комісія також наклала компенсаційні мита на алюмінієві колісні диски, виготовлені в Марокко, дійшовши висновку, що Китай надавав їм недобросовісні субсидії.

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), китайські компанії отримують у вісім разів більше субсидій, ніж західні фірми.

Наразі китайські компанії відкривають за кордоном повноцінні заводи, створюючи в Марокко та Туреччині більшу додану вартість, ніж у самому Китаї. У таких випадках Єврокомісія змушена починати складні й тривалі розслідування з нуля, а довести факт демпінгу стає вкрай важко. Юристи передбачають, що під тиском Суду ЄС Єврокомісія розширюватиме юридичні рамки поняття «обхід мит», розробляючи агресивніші механізми захисту власного ринку.

Раніше «Голос Криму» писав про міграційну кризу в Сеуті і як ЄС підходить до вирішення цього питання.

Поліна КОСТІНА