12.05.2026, 10:32

«Старий» із Севастополя: пам’яті воїна Олександра Бричука — символу кримської честі та українського спротиву

Олександру Бричуку, відомому серед побратимів як «Старий», мало б виповнитися 50. Український захисник після початку російської збройної агресії проти України у 2014 році залишив окуповане рідне місто Севастополь й став на захист своєї країни.

 Олександр Бричук народився 11 травня 1976 року в родині совєтського військового, що свого часу отримав низку поранень у гарячих точках на територіях різних держав. Його дід по матері був заступником командувача Чорноморського флоту. Тож не дивно, що ще з 5-річного віку хлопець активно займався повноконтактним карате у дитячо-юнацькій спортивній школі, а по закінченні навчання в ЗОШ №15 у 1993 році вже мав посвідчення інструктора зі спортивного туризму. Невдовзі він пройшов строкову військову службу в 459-й окремій ракетній бригаді ЗСУ в місті Біла Церква на Київщині.

У 1997 році молодий севастополець став співробітником Генерального консульства України в Самарській області росії, де працював фахівцем з питань розвитку спортивного туризму, а також був директором спортивної школи. Там він одружився, і там народилася його перша донька.

Провівши майже десятиліття на росії, у 2007 році Олександр Бричук з родиною повернувся до Севастополя: саме в ті часи путінський режим ініціював відкриту конфронтацію проти нашої держави. В рідному місті чоловік продовжив зайняття спортом, у тому числі як тренер. Значну увагу Олександр Бричук приділяв вихованню підростаючого покоління, особливо «складних» підлітків: він очолив міське відділення Всеукраїнського громадського дитячого руху «Школа безпеки», а також керував спортивно-оздоровчим табором та організовував змагання зі спортивного орієнтування для юних рятувальників.

Олександр Бричук навчає підлітків в громадському дитячому русі "Школа безпеки".      Фото: відкриті публічні джерела 

Звичний лад життя Олександра Бричука зруйнувала російська окупація Криму у 2014 році, миритися з якою він не став – як і з війною, розпочатою проти його держави. Перебравшись на підконтрольну територію України, у травні 2014 року чоловік за сприяння батька, який допоміг знайти відповідні контакти, добровільно став до лав батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» Головного управління МВС України в Дніпропетровській області.

Невдовзі Олександр Бричук перейшов до іншого аналогічного батальйону – «Шахтарськ», у якому перебував на посаді фахівця (2-ї категорії 8-го тарифного розряду) групи матеріального забезпечення і в лавах якого брав участь у звільненні Мар'їнки на Донеччині від російських окупантів.

На жаль, доля відміряла йому лічені місяці земного шляху.

16 серпня 2014 року диверсійно-розвідувальна група батальйону «Шахтарськ» потрапила у ворожу засідку неподалік від деокупованого міста Красногорівки (нині Покровського району Донецької області; з осені 2024 року – знову під російською окупацією). Двом бійця поталанило вижити під фугасним обстрілом (один з них дістав важкі поранення), керівникові групи Олександру Бричуку та його побратиму з Кривого Рогу Костянтину Бегмі – ні. За півгодини до загибелі Олександр у телефонній розмові розповідав батькові про свою суперечку з іншими членами групи щодо того, чи зможуть вони пройти через відкрите трансформаторне поле, питаючи його професійної думки.

Немовби за іронією долі, Олександр Бричук, який осиротив двох доньок і якому назавжди 38, носив позивний «Старий». За офіційною версією він загинув «унаслідок обстрілу під час проведення заходів з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки на території міста Мар'їнка».

Севастопольця поховали 20 серпня 2014 року на Алеї Героїв Центрального кладовища міста Лозова Харківської області, в якому ще з 1998 року мешкали його батьки і яке досі потерпає від масованих російських атак. За два роки одну з міських вулиць було перейменовано на честь Олександра Бричука.

На могилі захисника-севастопольця Олександра Бричука. Фото: Лозівська міська рада

Указом Президента України Петра Порошенка №873/2014 від 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Олександр Бричук був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно.

Нещодавно  «Голос Криму» повідомляв про те, що на Вінниччині відкрили меморіальну дошку уродженцю Криму Олександру Кушніру, який загинув за волю України.
Розгорнути більше...