28.02.2026, 13:20

Кримський «агроміністр» назвав перетворення регіону на зерновий «злочином»

Поділитись

Минулорічна посуха, що призвела до надзвичайного стану в низці районів ТОТ АР Крим через загибель сільськогосподарських культур, може повторитися знову: на полях у метровому ґрунті земля досі суха, і прогнози на врожай даються зі стриманим оптимізмом. Через дефіцит води в окупованому Криму всі кинулися вирощувати пшеницю, для чого навіть розорали цілину в Керченському районі, сподіваючись, що в разі неврожаю держава-окупант все одно покриє збитки.

Наразі аграріїв у рамках «акуратної диверсифікації» закликають відходити від пшениці та ячменю і, за наявності джерел водопостачання, займатися садами, виноградниками та овочами. Понад 200 мільйонів рублів (близько 113 млн гривень) довелося витратити на допомогу сільським господарствам, що торік постраждали від посухи.

«Вирощувати в Криму тільки пшеницю – злочин. З нашим сонцем ми маємо вирощувати високомаржинальні культури, зсуватися в бік садівництва, виноградарства та овочівництва. Але ми розуміємо, що головним стопором є вода, тому для Криму основним напрямком є її економія, меліорація. В нас її достатньо, але витрачати її треба економно», – заявив підконтрольним окупантам ЗМІ «міністр сільського господарства республіки Крим» Дєніс Кратюк.

За його словами, джерела води для поливу на ТОТ АР Крим наявні виключно місцеві – підземні та наземні. Воду з-під землі на поля одразу подати неможливо, оскільки вона є холодною і високомінералізованою: її потрібно змішувати з дощовою водою, а краще – з річковою, за її наявності. Поливним на ТОТ АР Крим визначається період, який фіксується в «ліцензії» на забір води, – з травня по жовтень, коли брати воду з річок вже фактично неможливо. Робити запаси доводиться тоді, коли належний об'єм води дають опади, проте для цього потрібно змінювати нав'язані окупантами нормативи, прийняті з орієнтуванням на практики середини минулого століття.

«Ми й зараз, по суті, відновлюємо старі системи та гідротехнічні споруди. На полях є ставки-копанки: колись вони входили до загальної системи меліорації, але зараз не відображені в документах, їх не вивели як окрему споруду. Фермер оформлює землю, а водойму треба оформлювати окремо, щоб отримати ліцензію і заповнити її водою. І в цьому в нас проблема», – пояснив Дєніс Кратюк.

На думку кримського «міністра сільського господарства», занедбані ставки, які за совєтських часів належали колхозам, потрібно запроваджувати в обіг, як і різноманітні балки, де вода накопичується після сильних дощів. Перешкоди можуть виникати через різницю в статусі земель – «муніципальному» або «республіканському»: чим вищим є статус, тим складніше на цій землі збудувати будь-що, тим паче гідротехнічну споруду, навіть якщо це земляна гребля.

«В нас нема проблем з обладнанням для меліоративних систем. Вже є свої розробки з урахуванням потреб аграріїв – мобільні системи, які можна переносити, або системи для підземного зрошування, що дає економію 30% витрат води. Тобто є завдання – зберегти водотік, який є взимку, та використовувати системи збереження води, які враховують наші місцеві особливості», – підсумував Кратюк.

На його думку, в частині Керченського району, розташованій уздовж узбережжя Азовського моря (колишній Лєнінський район), потрібно висаджувати виноградники, а не пшеницю. До уваги береться також те, що галузь виноградарства в окупованому Криму цього року має отримати від окупантів близько мільярда рублів (приблизно 560 млн гривень) підтримки: більша частина цих коштів призначена для закладення нових виноградників.

Разом з тим «влада» ТОТ АР Крим продовжить експорт зернових за кордон, у рамках наданих окупантами квот: на цей рік вони становлять 400 тисяч тонн пшениці та 150 тисяч тонн ячменю – на 50 тисяч тонн більше за минулорічні показники. Наразі колаборанти намагаються вибити квоту на вивезення 10 тисяч тонн соняху та 15 тисяч тонн рапсу.