11.07.2025, 12:09

У київському музеї працює виставка до століття від народження кримського митця

Поділитись

У Музеї сучасного мистецтва України в Києві за підтримки Благодійного фонду Сергія Цюпка організовано виставку «Петро Столяренко. Живопис» до 100-річчя від дня народження представника кримської мистецької школи Петра Столяренка, яке відзначається цього року 13 липня.

У повідомленні відзначається, що Петро Столяренко є «знаковою постаттю українського живопису, майстром світла, простору та глибоких емоцій»: свою естетику він формував «на основі власних вражень, переживань, глибокого спостереження за середовищем і майстерного володіння кольором і фактурою», а його стиль є «поєднанням класичної школи, індивідуального бачення та схильності до експерименту».

Виставка налічує понад 50 робіт Петра Столяренка з колекції Першого приватного Музею, що формувалася особисто його фундатором Сергієм Цюпком: організатори відзначають, що саме ця збірка творів кримського митця є найбільш повною, і багато робіт Петра Столяренка, презентованих у ній, експонуються вперше.

Мета виставки «Петро Столяренко. Живопис» – ознайомлення відвідувачів з унікальним творчим доробком митця, в якому пейзажі, портрети, натюрморти та сюжетні композиції створюють багатогранну історію життя й мистецького пошуку; окремо відзначається, що роботи Столяренка сповнені південного світла, щирості й експресії, які відразу захоплюють увагу. Крім цього, організатори позиціонують виставку не лише як вшанування ювілею Петра Столяренка, а й як нагоду відчути красу кримського живопису, а також «зануритись у творчу атмосферу, де кожна картина — окрема історія, сповнена світла, енергії та людяності».

Виставка діятиме до 7 вересня.

Адреса музею: місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок № 44-А ((М) Печерська).

Довідка. Петро Столяренко – український живописець, пейзажист, мариніст, майстер тематичної картини та натюрморту, класик-постімпресіоніст. Народився 13 липня 1925 року в селищі Капкани у передмісті Керчі (нині у складі міста) в родині завідувача рибного господарства, іхтіолога Кузьми Столяренка, який у юності захоплювався живописом. З дитинства Петро Столяренко певний час мешкав у Феодосії, де відвідував мистецьку майстерню Костянтина Богаєвського та картинну галерею Івана Айвазовського, малював судна, рибальські човни, людей, які його оточували, і море, працював художником-оформлювачем у санаторії, малював стінгазети та плакати.

В роки ІІ світової війни Петро Столяренко був зв'язковим у партизанському загоні на Північному Кавказі, отримав важке поранення. Після лікування у шпиталі вирушив до батька, який був в евакуації у Сибіру: там влаштувався завідувачем хати-читальні і, за сумісництвом, художником-оформлювачем. Невдовзі повернувся з батьком до Керчі, де очолив бібліотеку зенітно-артилерійського полку, малював листівки та плакати. З осені 1945 року працював у рибному господарстві в Капканах, однак при цьому постійно малював олівцями й акварельними фарбами. Незабаром переїхав до Феодосії, де навчався у студії зображувальних мистецтв при Феодосійській картинній галереї ім. І. Айвазовского в Ніколая Барсамова, який відгукувався про свого учня схвально. Для оплати навчання Столяренко працював у картинній галереї завгоспом, прибиральником, нічним сторожем, комендантом. У 1947 році він вступив на п'ятий курс Сімферопольського училища ім. М. С. Самокиша; через кадрову перестановку був переведений на курс нижче, після чого залишив навчання і повернувся до Феодосії.

Вперше робота Петра Столяренка з'явилася на студійній виставці в Сімферополі в 1948 році. Наступний рік сам він вважав початком свого творчого шляху. В 1951 році художник повернувся до Капканів.

Щоб утримувати родину, він був змушений поєднувати заняття мистецтвом з рибальським промислом. Почав ґрунтовно займатися самоосвітою, писав етюди, пейзажі, портрети, натюрморти, олівцем робив замальовки своїх майбутніх картин. З 1952 року брав участь у всеукраїнських, з 1953 року – у всесоюзних і зарубіжних виставках. У 1953 році був прийнятий до Спілки митців СССР.

На початку 1960-х рр. Петро Столяренко почав створювати свої перші сюжетні картини. У 1963 році він провів першу персональну виставку в Києві; цього ж року був прийнятий до правління Спілки митців УРСР, членом якого був до 1978 року. В 1972 році був удостоєний звання заслуженого, у 1985 році – народного митця УССР.

Серед іншого, Петро Столяренко виконав дублікати всіх картин Івана Айвазовського, які були експонатами пересувної виставки на території СССР, щоб не чіпати оригінали.

З 1969 року митець постійно жив і працював у Ялті, однак у 1990–1995 рр. він працював у Парижі й періодично відвідував країни Європи.

Після російської окупації Криму у 2014 році, Петро Столяренко, будучи в похилому віці, залишився на батьківщині. 17 червня 2018 року митець помер у Ялті, де провів значну частину свого життя.

Твори Петра Столяренка зберігаються в українських і зарубіжних музеях та приватних зібраннях. Серед улюблених мотивів митця були натюрморт і пейзаж: останні становили собою експерименти з фактурою та кольором. Головні предмети полотен – вода, морське узбережжя, човни, манливий обрій.