Потерпілі від дій окупантів в Криму повинні про себе дати знати. Термін – червень цього року

6 березня 2025 року, Комітет Міністрів Ради Європи (КМ РЄ) ухвалив перший документ, спрямований на  виконання рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Україна проти Росії» щодо Криму, що було ухвалене 25 червня 2024 року.

Це стало першою з міждержавних справ «України проти РФ», в якому суд визнав численні системні порушення прав людини на окупованому півострові, які відбуваються з 2014 року й тривають по сьогодні. Йдеться про порушення понад десятка прав, серед яких: право на життя, свободу слова та справедливий суд, діяльність громадських та релігійних організацій,  створення незаконних перешкод у  пересуванні між півостровом та материковою частиною Криму, а також факти нелюдського поводження з незаконно ув’язненими та дискримінації українців та кримських татар.

Рішення ЄМПЛ у справі «Україна проти Росії» щодо Криму остаточне – воно не може бути скасовано. На цьому під час публічної дискусії, що була організована Центром громадянських свобод на майданчику Українського кризового медіа-центру наголосив юрист Регионального центра прав человека Микита Петровець. 

«Комітет міністрів Ради Європи у березні цього року розпочав перевірку виконання цього рішення ЄСПЛ.  Раніше українські правозахисники висловили свою позицію про те, які обов’язки може мати Росія для відновлення прав людини в окупованому Криму. Але це поки що не йде мова про матеріальну компенсації потерпілим. Ми очікуємо від Європейського суду з прав людини рішення про компенсацію. І суд надав рік для України та РФ, щоб сторони надали свої позицію в цьому питанні. В червні поточного року цей рік закінчується», - зазначив у виступі Микита Петровець.

Спікер повідомив, що команда Міністерства юстиції України вже працює, щоб наповни список по компенсації конкретним змістом. Але в цьому процесі важлива й  співпраця з громадськістю.

«Якщо людина підпадає категорію потерпілого від встановлених судом порушень її прав та свобод в Криму в період с 2014 по 2022 рік, то їй, можливо, слід написали звернення в Міністерство юстиції України, або звернутися до прокуратури чи інших правоохоронних органів, щоб нагадати про себе – щоб її вимоги з відшкодування завданої шкоди були враховані в рішенні ЄСПЛ щодо матеріальної компенсації по справі «Україна проти Росії» щодо Криму», – зазначив юрист РЦПЛ.

Він також зазначив, що допомогти дізнатися про механізми звернень потерпілі можуть й в правозахисних громадських організаціях.

«Головне, потерпілим, які на підставі рішення ЕСПЛ, зможуть вимагати компенсації,  дати про себе знати, або нагадати про себе. Бо потерпілих тисячі – ні Мінюст, ні громадські організації не спроможні самостійно всіх їх врахувати», - наголосив Микита Петровець.

За його інформацією, ухвалення рішення ЄСПЛ щодо компенсації по згаданій справі ми можемо чекати не один рік. Але ж питання компенсації безумовно залежить не тільки від Росії.

«В Україні є реєстр збитків, до якого потерпіли вносять свої збитки починаючи з повномасштабного вторгнення у 2022 році. Але ми можемо вимагати прийняття рішення, включати туди й збитки, завдані порушеннями, починаючи з 2014 року, в якому розпочалася російська агресії», – вважає Микита. – «Ми можемо спонукати створити  окремий компенсаційний фонд. Ми знову повертаємося до питання заморожених російських активів за кордоном. Чому не спробувати звернутися до наших партнерів в ЄС, щоб використати частину цих активів на компенсації по рішенню суду».

Микита Петровець зазначив, що Україна має також контролювати процес виконання рішень ЄСПЛ та КМ РЄ. В тому числі, постійно нагадувати РФ, що є таке рішення: незважаючи на те, що після повномасштабного вторгнення РФ була виключена с Ради Європи, та не визнає рішень ні Комітету міністрів Ради Європи та ЄСПЛ, писати у Федеральну службу Міністерства оборони РФ,  Слідчій комітет та інші органи країни, яка в решті решт вимушена буде виконати рішення міжнародних установ.

Крім того спікер вважає, що в рішенні хоч і не вказані конкретні відповідальні за скоєння правопорушень особи, але у рішенні суду зазначено, що в порушеннях міжнародного законодавства та гуманітарного права є ознаки і військових злочинів, до скоєння яких причетні як виконавці, так й ті, хто віддавав їм накази.  На думку юриста - це вже крок до того, щоб можна було в подальшому встановити та притягнути до відповідальності конкретних осіб.  І це теж було б вагомим важелем у спонуканні Росії виконати рішення ЕСПЛ.

«Можливо, можна буде визначити конкретних «російських агентів», і згодом притягти їх до кримінальної відповідальності і потенційно розглянути питання про видачу міжнародних ордерів на арешт», – зазначив Микита Петровець.