26.03.2025, 10:24

Окупаційний режим Криму використовують трагедію Бучі як пропаганду, порівнюючи з подіями в Хатині

Поділитись

«Голова державної ради республіки Крим» Владімір Константінов оприлюднив у мережі текст до 82-х роковин трагедії в білоруському селі Хатинь. Разом з тим він порівняв тогочасні злочини німецьких нацистів та їхніх поплічників проти мирного населення з вигаданими ним «злочинами київських нацистів проти російських людей» в українських містах під час окупації російськими терористами у 2022 році.

На додачу Константінов слідом за російською пропагандою вдався до висловлювань про «одеську Хатинь», маючи на увазі події 2 травня 2014 року, коли в Одесі відбулися сутички між проєвропейськими активістами та прибічниками «федералізації України», що призвели до людських жертв.

«82 роки тому німецько-фашистські загарбники та їхні поплічники скоїли страшний злочин у білоруському селі Хатинь: знищили 149 осіб, з яких половина – діти. Такі злодійства для окупантів та їхніх годованців були звичайною справою. Лише в Криму вони знищили 127 сільських населених пунктів. А по всій нашій країні (мається на увазі або РФ, або СССР – ред.) кількість спалених ними сіл рахується тисячами. Але саме назва "Хатинь" стало ім'ям загальним – настільки абсолютною була жорстокість, проявлена в цьому селі. Зараз шляхом своїх попередників-катів йдуть київські нацисти. Ми ніколи не пробачимо їм одеської Хатині, їхніх злочинів проти російських людей у Маріуполі, Куп'янську, Бучі та інших містах і селах. Зло в світі поки не переможене, для цього нам треба ще добре попрацювати. Пам'ять про Хатинь – нагадування про те, хто наш ворог, проти чого ми стоїмо і чому обов'язково мусимо перемогти», – висловився Константінов.

Своїм баченням Хатинської трагедії вирішив поділитися й «депутат Держдуми РФ від республіки Крим», учасник подій російської окупації Криму Міхаіл Шерємєт. Серед іншого, він вирішив нагадати, що одним з виконавців акції в Хатині був начальник штабу 118-го «українського» поліційного батальйону Григорій Васюра (розстріляний 2 жовтня 1987 року після показового судового процесу), – не враховуючи, що німецькі окупанти називали допоміжні частини «українськими» не за національною ознакою, а за територіальною.

Крім цього, Шерємєт повторив твердження совєтської пропаганди про те, що згаданий батальйон у Києві буцімто «з особливою жорстокістю знищував євреїв у Бабиному Яру» – попри те, що той був сформований навесні 1942 року, вже після масових страт у Бабиному Яру, які восени 1941 року безпосередньо виконували військовослужбовці Зондеркоманди 4а та 45-го батальйону «поліції порядку». Зі своїх тверджень Шерємєт зробив висновок, що Хатинь спалили саме «українські націоналісти», і заявив, що за 82 роки після Хатинської трагедії РФ, яку він вважає своєю країною, «знову бореться з українським націоналізмом».

Довідка. Хатинь – нині не існуюче село в Мінській області Білорусі. 22 березня 1943 року в селі заховалися совєтські партизани бригади «Народні месники», що напередодні вбили трьох поліціянтів 1-ї роти 118-го охоронного батальйону шуцманшафту (допоміжної поліції), сформованого з військовополонених та совєтських добровольців, та двох німецьких вояків. Після цього батальйон разом із військовослужбовцями німецького зондер-батальйону 36-ї гренадерської дивізії СС «Дірлєванґер» провів зачистку села, під час якої загинули місцеві мешканці.

За совєтською версією, селян зігнали до дерев'яної стодоли, зачинили її двері, обклали будівлю соломою та підпалили, а тих, хто намагався вибратися, розстрілювали: таким чином було вбито та спалено живцем 149 селян Хатинь, у тому числі 75 дітей, і лише кільком особам вдалося врятуватися. За версією сучасних істориків, спалення Хатині було прямо спровоковане партизанами, які могли уникнути подібного розвитку ситуації. Хатинь стала одним із сотні знищених білоруських сіл, однак воно стало символом для совєтської влади, а згодом – для пропаганди РФ та Білорусі, яка, серед іншого, намагається прив'язати до подій у Хатині український національно-визвольний рух часів ІІ світової війни, до якого фігуранти цієї історії фактично не мали стосунку.

В березні 2022 року російські терористи, зайнявши місто-герой України Бучу в передмісті Києва, чинили масові вбивства цивільного населення, що супроводжувалися викраденнями, тортурами, зґвалтуваннями, в тому числі дітей, та мародерством, унаслідок чого кількість загиблих склала понад 637 осіб. Крім цього, російські військові в Бучі цілеспрямовано вбивали людей за списками, які допомагали складати місцеві колаборанти. Дані про Бучанську різанину російська пропаганда називає «огидною провокацією українських радикалів», наполягаючи, що вбивства мирних мешканців міста відбулися буцімто «після того як солдати РФ покинули місто».

В березні та квітні 2022 року російські терористи знищили чималу частину нині окупованого міста-героя України Маріуполя Донецької області, що призвело до масової загибелі мирного населення; авіаудари по цивільній інфраструктурі завдавалися цілеспрямовано.