11.06.2025, 18:56

Кримська «влада» активно працює з кримськотатарською діаспорою Узбекистану

Кримські татари, які «є частиною великої багатонаціональної родини Криму та всієї Росії», «відіграють особливу роль у зміцненні дипломатичних, культурних та економічних зв'язків» держави-окупанта з Узбекистаном, що буцімто «став для багатьох представників кримськотатарського народу другою домівкою понад 80 років тому», внаслідок злочинної сталінської депортації. З такою заявою в ефірі підконтрольного російським окупантам радіо «Спутник в Крыму» виступив «депутат державної ради республіки Крим» Ібраім Ширін.

Серед іншого, колаборант заявив, що Узбекистан та кримські татари «мають спільну історію», що розпочалася внаслідок депортації в 1944 році. 

«З одного боку, ця історія дуже прикра й болюча. З іншого ж – це історія того, що ми жили в Узбекистані, і кримські татари вклали дуже багато сил у цю республіку. Були й науковці, і люди у великій політиці, й господарські діячі, й люди мистецтва – у всіх аспектах життєдіяльності кримські татари посідали свою нішу», – висловився він.

За словами Ширіна, багато кримських татар повернулися до Криму, «коли випала така нагода» (в роки «перебудови» Совєтського Союзу незадовго до його розпаду та/або після відновлення незалежності України). Проте є чимало й тих, хто залишився та «вкорінив там свій рід», тож і для них, і для їхніх нащадків Узбекистан «вже рідний». 

«Кримські татари, які там мешкають, вже повністю інтегровані у простір Узбекистану. За великий період часу, з 1944 року дотепер, вони мають бізнес, входять до різних структур державного будівництва, всіма силами підтримують республіку та служать їй. Узбекистан же, бачачи їхню працелюбність і відданість, ставиться до них із великою повагою як до своїх громадян», – додав він.

За словами Ширіна, кримські татари з ТОТ АР Крим підтримують зв'язки з представниками свого народу в Узбекистані; при цьому, на думку колаборанта, як одні, так й інші «належать до великої кримськотатарської родини Росії – етносу, що зробив суттєвий внесок у її розвиток протягом століть».

«І в Узбекистані багато росіян, які там комфортно почуваються. Вони є на керівних посадах. Багато директорів шкіл – там наші російські школи. Роботи багато, і ми мусимо ще більше пропагувати нашу дружбу та будувати не один міст, а декілька», – наголосив Ширін.

Разом з тим він відзначив, що наразі робота зі зміцнення дипломатичних, культурних та економічних зв'язків ТОТ АР Крим та РФ з Узбекистаном «не просто триває, а посилюється».

Одним з її чергових етапів став «робочий візит» кримської «делегації», яку очолив «куратор» кримської «народної дипломатії», «постійний представник республіки Крим при президенті РФ» Ґєорґій Мурадов, наприкінці травня, в рамках проведення днів культури Росії в Узбекистані. «Делегація», до складу якої також входив Ібраім Ширін, відвідала Ташкент, Самарканд та Бухару, де мала зустрічі з представниками кримськотатарської діаспори. 

Серед питань обговорювалася взаємодія у торгівельно-економічних відносинах за сприяння торгівельного представництва РФ в Узбекистані. Також було запропоновано скеровувати до окупованого Криму молодих людей для отримання освіти в галузі виноробства, обміну досвідом та будування нових стосунків у бізнесі.

У рамках заходів також було презентовано перший том альманаху «Кримські татари в Узбекистані»: прохання щодо такого видання буцімто лунало під час попереднього приїзду кримської «делегації» від багатьох представників кримськотатарської діаспори Узбекистану. 

«Альманах саме про кримських татар. До першого тому увійшли понад 200 імен людей, які не просто зробили свій внесок у розвиток Узбекистану, а зробили так, що він динамічно розвивався за совєтських часів. Книжка писалася в Криму завдяки «Кримському інженерно-педагогічному університетові», його ресурсами та силами. Вона перша, а буде кілька, бо в архівах знаходиться дедалі більше історій, і вже можна починати писати другий том», – розповів Ширін.

Іншим проханням діаспорян буцімто стало проектування та встановлення пам'ятника, який символізував би історичний зв'язок кримських татар з Узбекистаном: його попередній ескіз виконав Айдер Алієв. Розроблену концептуальну пропозицію скульптури було передано в Ташкенті місцевій національно-культурній організації «Авдет», яка займається справами кримськотатарської громади. 

«Ми назвали цей пам'ятник «Діти Криму. Відродження», бо до Узбекистану були депортовані переважно старі люди, діти та жінки. Він буде служити нашій добрій пам'яті про те, що узбецький народ прийняв кримськотатарський, дав йому можливість зберегти свою ідентичність, допоміг людям стати на ноги й навіть повернутися додому, до Криму», – підсумував колаборант.

Розгорнути більше...