Ісландія проголосувала проти відновлення переговорів про вступ до Євросоюзу

Громадяни Ісландії на загальнонаціональному референдумі відхилили пропозицію відновлення переговорів про вступ країни до Європейського Союзу через 13 років після їхнього заморожування. За даними державної телерадіокомпанії RUV, 52,8% виборців (понад 118 тисяч осіб) висловилися проти інтеграції до ЄС, тоді як ідею приєднання підтримали 47,2%. Розрив між опонентами та прихильниками склав близько 12 600 голосів. Про це інформує британський транслятор новин «Бі-бі-сі Ньюз».

Історія та контекст референдуму

Явка на референдумі виявилася рекордною для країни з 2009 року і досягла 82,5% при майже 270 000 громадян, які мають право голосу. У голосуванні також чітко виявився географічний розрив: столиця Рейк’явік та її околиці підтримали євроінтеграційний курс, тоді як сільські та прибережні регіони висловилися переважно проти.

Питання в бюлетені звучало так: «Чи повинна Ісландія відновити переговори про вступ до Європейського Союзу?». Перемога прихильників відповіді «ні» означає, що питання євроінтеграції знято з порядку денного на найближчі роки.

Перевага рибальства та боротьба за національну незалежність
Лівоцентристський уряд прем’єр-міністра Кріструн Фростадоуттір планував референдум до 2027 року, але переніс його на більш ранній термін через геополітичну напруженість у світі. Проте для населення острівної держави з чисельністю майже 400 000 осіб вирішальними виявилися внутрішньоекономічні питання, зокрема захист рибальської галузі, яка становить майже 40% ісландського експорту.

За словами експертів, права на риболовлю залишаються ключовим каменем спотикання ще з часів «тріскових воєн» із Великою Британією у 1970-х роках. Більшість виборців побоювалися втрати суверенного контролю над власними акваторіями через спільні квоти та правила ЄС.

«Прихильники «ні» набагато вправніше зуміли задіяти політичну національну ідентичність Ісландії, яка наголошує на формальній незалежності, що стала результатом тривалої боротьби за незалежність від Данії. Тому їм вдалося звернутися до найглибших почуттів людей», — зазначив професор політології Університету Біфрест Ейрікур Бергманн.

Бергманн додав, що єврооптимісти, навпаки, проводили «надто технічну кампанію, так і не пояснивши мети чи мотивації, чому Ісландія має приєднатися до ЄС».

Занепокоєння викликали й безпекові аспекти: Ісландія є однією з країн-засновниць НАТО, однак не має власних збройних сил. Хоча країна рішуче підтримала Україну під час повномасштабного вторгнення росії та висловлювала занепокоєння щодо бажання президента США Трампа зробити ще один арктичний острів — Гренландію — частиною Штатів, безпекові аргументи не переважили економічні та суверенні ризики.

Реакція уряду та оцінка результатів у Європі

Після оголошення підсумків голосування прем’єр-міністерка Кріструн Фростадоуттір зазначила, що референдум посилив дискусію щодо геополітичного місця країни у світі, проте підтвердила, що питання вступу до ЄС більше не порушуватиметься, поки її уряд залишатиметься при владі.

Міністр закордонних справ Ісландії Катрін Гуннарсдоттір наголосила, що уряд зосередиться на зміцненні двосторонніх безпекових і оборонних відносин з іншими партнерами поза межами ЄС.

Водночас у самому Євросоюзі рішення ісландців сприйняли як серйозну дипломатичну невдачу.

«Цей результат буде розглядатися як втрачена можливість — безумовно, для Ісландії, але також і для ЄС», — заявив старший науковий співробітник аналітичного центру «Брюгель» Джейкоб Функ Кіркегард, підкресливши, що Брюссель не зміг переконати острівну країну у перевагах спільної безпекової парасольки в Арктиці.

Натомість результат плескали євроскептики в Європі. Лідер британської партії «Реформа Великобританії» Найджел Фарадж привітав рішення ісландців проголосувати «за збереження своєї незалежності», а Марін Ле Пен із французького «Національного фронту» підкреслила, що результат показав «очевидну істину: членство в Європейському Союзі не є природним горизонтом для кожної європейської демократії».

Раніше «Голос Криму» писав про призначення Трампом спеціального посланця з питань Гренландії, що розлютило Данію.

Поліна КОСТІНА