Окупанти в Криму відмовилися від будівництва радіолокаційної станції «Воронєж -М»

Міністерство оборони РФ змушене відмовитися від будівництва станції високої заводської готовності системи попередження про ракетний напад «Воронєж-М» на півострові Крим. Планам будівництва нової РЛС ПЗГ СПРН «Воронєж – М» у Криму не судилося збутися через дуже високу можливість її ураження ракетами Хаймерс або іншими видами аналогічних озброєнь. А таких обстрілів Крим зазнає на постійній основі. Про це повідомляють російські пабліки.

Кожне влучання ЗСУ по воєнним об’єктам у Криму має неабиякий вплив на військове керівництво РФ. Так, нещодавнє ураження по пункту управління в Севастополі, стало останньою краплею для прийняття рішення про будівництво радіолокаційної станції «Воронєж-М».

Такі системи коштують космічних грошей та виконують завдання з виявлення цілей за сотні, а то й тисячі кілометрів. Головна проблема таких військових об’єктів полягає в статичності. Якщо, наприклад, системи РЕБ чи системи ППО складно уразити, через їх регулярне переміщення, то радіолокаційні станції типу «Воронєж-М» потребують надійного захисту як з моря, суші, так і з повітря.

Чим більше Україна буде завдавати таких ударів, тим більше росіянам доведеться утримуватись від вкладання грошей у військову інфраструктуру окупованого півострову.

Довідково: Рішення про будівництво в Криму РЛС «Воронєж-М» було прийнято декілька років тому. Перші публікації про це з’явилися в російських та кримських ЗМІ ще у 2017 році. Радіолокаційна станція повинна була замінити РЛС СПРН «Дніпро», що розташована на мисі Херсонес поблизу Севастополя. Ввести в експлуатацію її збиралися у 2024 році.

Мета роботи станції – виявлення пусків балістичних ракет із Середземного моря та центральної частини Атлантичного океану. Вона мала працювати в метровому діапазоні та суттєво збільшити можливості виявлення для російської СПРН пусків ракет з підводних човнів з Атлантики та Середземномор’я.

Від самого початку окупації росіяни поступово перетворювали Крим у фортецю. Будівництво військово-морських баз, відновлення законсервованих ще радянських військових частин, інвестиції у військові містечка та включення Криму до логістичної системи РФ коштувало державі-агресору мільярди доларів. Такі дії справді мали сильний ефект на суспільство. Регулярні військові паради, висвітлення в ЗМІ про виконання чергового плану будівництва лиш підсилювали цей ефект.

Варто зазначити, що в ланцюгу забезпечення військовою інфраструктурою півострова, найбільш вирізняються аеродроми, місця розміщення систем ППО та станції радіолокаційного виявлення. Їх складність будівництва, стратегічна важливість та висока вартість перетворюють їх у найбільш бажані цілі.

Незважаючи на створену легенду навколо півострова, російські загарбники, як і світова спільнота, побачили низьку якість системи ППО та логістичного забезпечення півострова. Першим дзвіночком стало ураження Кримського мосту. Ураження дорожнього та залізничного сполучень показало низьку якість виконаних робіт та довела можливість ураження військових цілей навіть невеликими засобами. Щось схоже вже практикувалося в часи СРСР. В той час як Микита Хрущов доводив Західним державам, що держава «виробляє ракети, як гарячі пиріжки», радянська економіка загиналась від неймовірних витрат.

Технічні характеристики РЛС «Воронєж-М»: Радіолокаційних станцій великої дальності для виявлення космічних та аеродинамічних об’єктів. Складається з приймально-передавальної установки з цифровою антенною решіткою, будинки для особового складу та декількох контейнерів з радіоелектронним обладнанням. Згідно з відкритими даними, «Воронєж-М» працює у метровому діапазоні хвиль, дальність виявлення цілей – до 6000 км.

Оксана ТЕРЕН, Крим