Балаклава: нові Дубаї на руїнах історії

Російська окупація

Із приходом до Криму російських окупантів у 2014 році значення Балаклави як історичного населеного місця із унікальними збереженими ландшафтами кількох різних епох зникло із планів розвитку місцевої інфраструктури. Натомість з’явився гігантоманський проєкт створення, як зазначалося в окупаційних медіа, «нових Дубаїв» із наголосом на Ї попри відсутність цієї літери у російській абетці. Він полягає у забудові Балаклави готелями з рекреаційно-туристичною інфраструктурою і поетапно виконується окупантами.

Першим у Балаклаві було погоджено забудову частини Балаклавського могильника, пам’ятки археології часу розвиненого середньовіччя, що розташована на схід від Балаклавської бухти. На його території була сформована земельна ділянка із використанням під забудову. На ділянці планується звести двоповерховий готель із інфраструктурними об’єктами рекреаційної зони.

У 2024 році спроєктовано і розпочато прокладку нового каналізаційного колектора до центру Балаклави, що складається із двох гілок діаметром 700 мм. Паралельно здійснюється реконструкція траси Севастополь-Балаклава і шляхів, під якими проходитиме колектор. Щоб було зрозуміло, для порівняння, каналізаційний колектор діаметром 700 мм використовується у обласних центрах, таких містах як, наприклад, Чернігів. Будівництво двох таких гілок до Балаклави припускає істотне кількаразове збільшення навантаження на каналізацію порівняно із теперішнім.

При будівництві колектора було пошкоджено низку пам’яток в середній частині Гераклейського півострова, зокрема античну садибу. Безпосередньо в Балаклаві колектор пройшов через кілька ділянок із ідентифікованим окупаційною владою культурним шаром, які вони назвали об’єктами культурної спадщини «Культурний шар Балаклави», «Північне передмістя фортеці Чембало» і «Багатошарове поселення на вул. Калича в Балаклаві».

Проєкт створення нової набережної Балаклави, що має оригінальну назву «Созданіє яхтєнной маріни» стосується вже безпосередньо Балаклави і її історичної частини. Зміни плануються на площі більше 20 га і торкнуться низки пам’яток культурної спадщини разом із археологічними об’єктами. Зокрема ідеться про нижнє місто св.Георгія і передмісця фортеці Чембало, культурного шару міста Балаклава, багатошарового поселення на вул. Каліча м.Балаклава, а також цвинтаря прикордонників. В частині розкопок опинилося в тому числі і кладовище, будь-яких повідомлень про його перенесення або коригування плану реконструкції набережної із метою консервації об’єктів культурної спадщини наразі не було. Натомість за російським законодавством планується змінити цільове призначення ділянок відповідно до проєкту реконструкції.

Фортеця Чембало із передмістями частково потрапляє до території реконструкції набережної. Проте проєкт задля збереження цієї пам’ятки вирішили не коригувати, дозвіл на забудову за умови проведення археологічних розкопок те що називається «під знос» надано. Крім того, у звіті про обстеження території вказано, що на проєктованій території знаходяться 44 об’єктів культурної спадщини переважно регіонального значення, які загалом представлені елементами старої забудови Балаклави. 

Заходи зі збереження об’єктів культурної спадщини були розроблені лише для мисливського будиночка князя Юсупова, дачі Щербина, водолікарні Гіналі, аркади нижнього яруса дачі Апраксіна, дачі лікаря Педькова, дачі інженера Завадського «Фата Моргана». Три будівлі, які мали охоронний статус (Дача лікаря Педькова на східному березі бухти, великий флігель дачі актриси Соколової і будинок міського голови Міхайлі) були придбані забудовником «Порт Ламос», що зводитиме п’ятизірковий готельний комплекс. Забудовник домігся зняття з цих об’єктів спадщини охоронного статуту, як наново збудованих. Нагадаю, що вони дійсно були зруйновані у 2008 році, проте після цього були відновлені на вимогу української громади, оскільки у великому флігелі актриси Соколової зупинялася в Балаклаві Леся Українка восени 1907 року разом із своїм чоловіком Климентієм Квіткою. Не виключено, що зняття з них охоронного статусу і плани з їх «покращення» пов’язані із наміром стерти пам’ять про Лесю Українку із окупованої росіянами Балаклави. Шестиповерховий п’ятизірковий готель із інфраструктурою компанія-забудовник «Порт-Ламос» збудує на місці споруди так званої «Академії шпіонажу» - науково-експериментальної бази ВМФ СРСР. Готель в разі побудови стане домінантою ландшафту в цій частині набережної, закриє нижні комплекси Чембало і посилить на неї антропогенний вплив.

Загалом проєкт створення нової набережної Балаклави — це створення інфраструктурних об’єктів і інженерних мереж. Найбільше цей проєкт загрожує передовсім археологічній спадщині, адже мережі прокладатимуться у ґрунті. Як показують охороні дослідження Балаклави останніх 20-30 років, культурний шар там починається безпосередньо під сучасною денною поверхнею, а під асфальтним покриттям часто вже фіксувалися комплекси римського часу, пов’язані із функціонуванням римського форту. Тому масштабна перебудова інженерних мереж не може не зачепити невідомі археологічні об’єкти. Згідно ж актуального російського містобудівного законодавства, археологічні розкопки поза межами об’єктів культурної спадщини при будівництві не передбачаються. 

Ціла низка відводів під будівництво торкнулася римського форту на території селища Кадикой (Кадиковка) у верхів’ї Балаклавської бухти. Позитивний висновок експертизи отримав поєкт будівництва житлового будинку на території римського табору. В якості заходів зі збереження об’єкта культурної спадщини запропоновано або пересунути будівництво фундаментів на інший край ділянки, де археологічні залишки римського табору частково досліджені, або звести будинок на сваях, що на думку експертів не потребує археологічних досліджень і збереже пам’ятку. І перший, і другий варіант є неприйнятним з огляду антропогенного впливу житлового будинку із інфраструктурою і інженерними мережами на археологічну пам’ятку. Варіант повністю розкопати ділянку також є серед варіантів «збереження». Відсутній лише варіант заборонити будівництво і законсервувати археологічний об’єкт з огляду його унікальності для регіону і важливості для науки і культурної спадщини. При цьому, як видно по фото звітної документації, частково ґрунт вже було переміщено земляними роботами на момент проведення археологічних досліджень.

Також позитивний висновок експерта отримав проєкт забудови римського табору об’єктом торгівлі. Земельна ділянка, що підпадала під забудову, була нашвидкуруч розкопана у зимовий період із висновком, що фортифікаційні залишки (земляні вали) не підпадають під музеєфікацію. Ознайомлення із звітною інформацією залишило враження, що розкопки відбувалися занадто швидко і недбало. На фото видно, як в стінках розкопів читаються впуски археологічних комплексів, падіння шарів, тоді як горизонтальна зачистка розкопу не відбиває ці об’єкти. Цими так званими розкопками було швидко викопано котлован під будівництво об’єкта, витягнуто із ґрунту археологічні знахідки і зачищено материкову поверхню, щоб показати, що розкоп доведено до материка. Ні про які охоронні заходи в документах не йдеться.

Окремо зауважу, що у проєктній документації вказано ще один об’єкт культурної спадщини регіонального значення — це пам’ятник Лесі Українці, що знаходився на центральній площі Балаклави. Проте у решті документів про нього вже не йдеться. З повідомлень пабліків доходила інформація про наміри його демонтувати. Наголошу, що Леся Українка є не лише провідною і найвідомішою в світі українською письменницею, вона є представницею європейського просвітницького руху початку 20 ст., її творчість випередила її час, а її світогляд і філософія є актуальною в нашу добу глобалізації і інформаційного суспільства. Ймовірно, намагання стерти Лесю Українку з балаклавських вулиць є перманентним бажанням місцевих чиновників протягом останніх 20-ти років.

На території колишнього селища Кадикой (Кадиковка) нещодавніми земельними роботами було виявлено нову пам’ятку археології середньовічне селище, ймовірно, належне місцевим грекам. Доля пам’ятки також невтішна — частина, що потрапила в зону забудови житлового будинку підпала під рятівні розкопки, тобто розкопки під знесення без розгляду музеєфікації навіть в разі знахідок комплексів, які можуть під це підпадати. При цьому, як видно по фото звітної документації, на момент проведення археологічних робіт і експертизи, схил вже було терасовано під будівництво, а знахідки, які позначені як підйомний матеріал, насправді походять із зруйнованого археологічного шару і комплексів.

В районі фортеці Чембало, а точніше на місці її передмістя заплановано зведення п’ятиповерхового готельного комплексу. Збереження пам’ятки археології планується реалізувати шляхом розкопок археологічних комплексів і шарів, якщо такі трапляться під час будівництва. Іншими словами, археологічна пам’ятка буде зруйнована. Не кажучи про те, що будівництво у безпосередній близькості до Чембало посилить негативний антропогенний вплив на пам’ятку і спаплюжить краєвид скелі Кастрон, на якій знаходиться фортеця.