Балаклава: нові Дубаї на руїнах історії

Балаклава: нові Дубаї на руїнах історії

Балаклавська бухта. Фото Е.Кравченко, 2012 рік
17.02.2026, 12:07

Балаклавська бухта — це одне із перших історичних населених місць на теренах України, які відомі нам із повідомлень давньогрецьких мореплавців як бухта Символів або Симболон Лімен. Французький вчений-мандрівник Фр. Дюбуа де Монпере ототожнив цю бухту із описаною в гімнах Гомера бухтою лестригонів із їх містом Телепілом, щоправда під опис Гомера може підійти чимало бухт на північному березі Чорного моря. Перші поселення на берегах бухти з’являються ще до античного часу, зокрема відоме поселення Балаклавське кизил-кобинської культури, що розташовувалося у верхів’ї бухти. Далі історична місцевість і ландшафт Балаклави формувався в чотири етапи.

Феномен історичного ландшафту Балаклави

Перший етап або історичний шар ландшафту — це римський час, коли у верхів’ї бухти на місці майбутнього невеличкого селища Кадикой (Кадиковка) було збудовано римський форт. Відкриття цієї археологічної пам’ятки відбулося нещодавно на початку 90-х років ХХ століття, а дослідження відкрили унікальну пам’ятку європейського значення із військовим табором і храмом Юпітера Доліхена. Цей пласт є суто археологічним, пам’ятки цього часу чи не найважливіші серед інших у Балаклаві, проте вони заховані під землею, оскільки дійшли до нас у археологізованому стані.

Другий етап — це будівництво фортеці Чембало, яке почалось за панування в регіоні Візантії, продовжилось за панування генуезців, а закінчилось наприкінці середьовічного часу у протиборстві Феодоро, татар, османів, венеціанців і місцевих греків. Пам’ятки, пов’язані із Чембало є найатрактивнішими (найцікавіші – ред.) в Балаклаві — це наземні залишки монументальних архітектурних споруд, оборонних стін, веж, церков тощо. Археологічні пам’ятки, що відносяться до цього періоду, виходять далеко за межі архітектурних залишків, які ми бачимо над землею. Пропорційно це можна порівняти із вершиною айсберга, де вершина — це наземна частина пам’ятки.

Забудова набережної Балаклави — це третій етап формування історичного ландшафту. Набережну першими обладнали англійці під час кримської війни. Тоді ж вони збудували першу в Російській імперії залізницю з Балаклави до Сапун-гори для підвезення боєприпасів. Після ганебного закінчення кримської війни росіяни залишену їм переможцями залізницю (шпали) розібрали на дрова і спалили. Набережна Балаклави довгий час лишалася закинутою, аж поки у другій половині ХІХ століття члени царської родини не почали будувати маєтки на південному узбережжі Криму. З того часу Крим стає модним курортом і придатні для забудови ділянки містечок і селищ почали забудовуватись дачами істеблішменту і міською інфраструктурою. Так було сформоване і історичне середовище міста Балаклава.

Четвертим етапом створення історичного ландшафту стало будівництво бази підводних човнів у другій половині ХХ століття, яка за часів Незалежності України стала унікальним морським музеєм.

Російська окупація

Із приходом до Криму російських окупантів у 2014 році значення Балаклави як історичного населеного місця із унікальними збереженими ландшафтами кількох різних епох зникло із планів розвитку місцевої інфраструктури. Натомість з’явився гігантоманський проєкт створення, як зазначалося в окупаційних медіа, «нових Дубаїв» із наголосом на Ї попри відсутність цієї літери у російській абетці. Він полягає у забудові Балаклави готелями з рекреаційно-туристичною інфраструктурою і поетапно виконується окупантами.

Першим у Балаклаві було погоджено забудову частини Балаклавського могильника, пам’ятки археології часу розвиненого середньовіччя, що розташована на схід від Балаклавської бухти. На його території була сформована земельна ділянка із використанням під забудову. На ділянці планується звести двоповерховий готель із інфраструктурними об’єктами рекреаційної зони.

У 2024 році спроєктовано і розпочато прокладку нового каналізаційного колектора до центру Балаклави, що складається із двох гілок діаметром 700 мм. Паралельно здійснюється реконструкція траси Севастополь-Балаклава і шляхів, під якими проходитиме колектор. Щоб було зрозуміло, для порівняння, каналізаційний колектор діаметром 700 мм використовується у обласних центрах, таких містах як, наприклад, Чернігів. Будівництво двох таких гілок до Балаклави припускає істотне кількаразове збільшення навантаження на каналізацію порівняно із теперішнім.


Один з етапів будівництва колектора. Фото з окупаційних джерел

При будівництві колектора було пошкоджено низку пам’яток в середній частині Гераклейського півострова, зокрема античну садибу. Безпосередньо в Балаклаві колектор пройшов через кілька ділянок із ідентифікованим окупаційною владою культурним шаром, які вони назвали об’єктами культурної спадщини «Культурний шар Балаклави», «Північне передмістя фортеці Чембало» і «Багатошарове поселення на вул. Калича в Балаклаві».

Проєкт створення нової набережної Балаклави, що має оригінальну назву «Созданіє яхтєнной маріни» стосується вже безпосередньо Балаклави і її історичної частини. Зміни плануються на площі більше 20 га і торкнуться низки пам’яток культурної спадщини разом із археологічними об’єктами. Зокрема ідеться про нижнє місто св.Георгія і передмісця фортеці Чембало, культурного шару міста Балаклава, багатошарового поселення на вул. Каліча м.Балаклава, а також цвинтаря прикордонників. В частині розкопок опинилося в тому числі і кладовище, будь-яких повідомлень про його перенесення або коригування плану реконструкції набережної із метою консервації об’єктів культурної спадщини наразі не було. Натомість за російським законодавством планується змінити цільове призначення ділянок відповідно до проєкту реконструкції.

Фортеця Чембало із передмістями частково потрапляє до території реконструкції набережної. Проте проєкт задля збереження цієї пам’ятки вирішили не коригувати, дозвіл на забудову за умови проведення археологічних розкопок те що називається «під знос» надано. Крім того, у звіті про обстеження території вказано, що на проєктованій території знаходяться 44 об’єктів культурної спадщини переважно регіонального значення, які загалом представлені елементами старої забудови Балаклави. 

Скріншот. Схема створення яхтенної марини зі списком пам'яток культурної спадщини


Це зокрема Братська могила радянських воїнів, що знаходиться в сквері в центральній частині міста, електростанція, пошта, аптека Золотницького, трактир Монополька, міська управа, водолікарня К.С.Гіналі, Гранд-отель, дохідний дім А.Христопуло, дохідний дим Ліолі, житловий будинок, будинок Ватікіоті, готель Росія, кінотеатр Монпепос, житловий будинок товариства ЄПРОН, дача Мерецької, будинок Міхайлі, міського голови Севастополя, адміністративна будівля на пл. 1 травня, поліцейський відділок, садиба архітектора М.А.Врангеля. великий флігель і головний корпус дачі актриси Соколової, садиба К.А. Скирмунда, пам’ятник прикордонникам. Перерахована забудова знаходиться на східному березі Балаклавської бухти і у її верхів’ї. На західному березі знаходяться дача інженера А.М.Завадського «Фата Моргана», дача лікаря Педькова, дача Щербіна, мисливський будиночок князя Юсупова, склад коньячного завода В.Е.Шмітта (1900-і — 1910-і рр.), нижня аркада дачі С.М.Апраксіна, пам’ятник старшому матросу Нечаєву, пам’ятник підводникам.

Заходи зі збереження об’єктів культурної спадщини були розроблені лише для мисливського будиночка князя Юсупова, дачі Щербина, водолікарні Гіналі, аркади нижнього яруса дачі Апраксіна, дачі лікаря Педькова, дачі інженера Завадського «Фата Моргана». Три будівлі, які мали охоронний статус (Дача лікаря Педькова на східному березі бухти, великий флігель дачі актриси Соколової і будинок міського голови Міхайлі) були придбані забудовником «Порт Ламос», що зводитиме п’ятизірковий готельний комплекс. Забудовник домігся зняття з цих об’єктів спадщини охоронного статуту, як наново збудованих. Нагадаю, що вони дійсно були зруйновані у 2008 році, проте після цього були відновлені на вимогу української громади, оскільки у великому флігелі актриси Соколової зупинялася в Балаклаві Леся Українка восени 1907 року разом із своїм чоловіком Климентієм Квіткою. Не виключено, що зняття з них охоронного статусу і плани з їх «покращення» пов’язані із наміром стерти пам’ять про Лесю Українку із окупованої росіянами Балаклави. Шестиповерховий п’ятизірковий готель із інфраструктурою компанія-забудовник «Порт-Ламос» збудує на місці споруди так званої «Академії шпіонажу» - науково-експериментальної бази ВМФ СРСР. Готель в разі побудови стане домінантою ландшафту в цій частині набережної, закриє нижні комплекси Чембало і посилить на неї антропогенний вплив.

Загалом проєкт створення нової набережної Балаклави — це створення інфраструктурних об’єктів і інженерних мереж. Найбільше цей проєкт загрожує передовсім археологічній спадщині, адже мережі прокладатимуться у ґрунті. Як показують охороні дослідження Балаклави останніх 20-30 років, культурний шар там починається безпосередньо під сучасною денною поверхнею, а під асфальтним покриттям часто вже фіксувалися комплекси римського часу, пов’язані із функціонуванням римського форту. Тому масштабна перебудова інженерних мереж не може не зачепити невідомі археологічні об’єкти. Згідно ж актуального російського містобудівного законодавства, археологічні розкопки поза межами об’єктів культурної спадщини при будівництві не передбачаються. 

Питання збереження об’єктів археології при прокладанні інженерних мереж в росії вже не актуальне. Там цю норму виключили із пам’яткоохоронного законодавства, що характерно, за пропозиціями сенаторки від Севастополя.
Надережна Балаклава, ділянка, що планується під забудову. Фото Е. Кравченко, 2012 рік

Ціла низка відводів під будівництво торкнулася римського форту на території селища Кадикой (Кадиковка) у верхів’ї Балаклавської бухти. Позитивний висновок експертизи отримав поєкт будівництва житлового будинку на території римського табору. В якості заходів зі збереження об’єкта культурної спадщини запропоновано або пересунути будівництво фундаментів на інший край ділянки, де археологічні залишки римського табору частково досліджені, або звести будинок на сваях, що на думку експертів не потребує археологічних досліджень і збереже пам’ятку. І перший, і другий варіант є неприйнятним з огляду антропогенного впливу житлового будинку із інфраструктурою і інженерними мережами на археологічну пам’ятку. Варіант повністю розкопати ділянку також є серед варіантів «збереження». Відсутній лише варіант заборонити будівництво і законсервувати археологічний об’єкт з огляду його унікальності для регіону і важливості для науки і культурної спадщини. При цьому, як видно по фото звітної документації, частково ґрунт вже було переміщено земляними роботами на момент проведення археологічних досліджень.

Також позитивний висновок експерта отримав проєкт забудови римського табору об’єктом торгівлі. Земельна ділянка, що підпадала під забудову, була нашвидкуруч розкопана у зимовий період із висновком, що фортифікаційні залишки (земляні вали) не підпадають під музеєфікацію. Ознайомлення із звітною інформацією залишило враження, що розкопки відбувалися занадто швидко і недбало. На фото видно, як в стінках розкопів читаються впуски археологічних комплексів, падіння шарів, тоді як горизонтальна зачистка розкопу не відбиває ці об’єкти. Цими так званими розкопками було швидко викопано котлован під будівництво об’єкта, витягнуто із ґрунту археологічні знахідки і зачищено материкову поверхню, щоб показати, що розкоп доведено до материка. Ні про які охоронні заходи в документах не йдеться.

Окремо зауважу, що у проєктній документації вказано ще один об’єкт культурної спадщини регіонального значення — це пам’ятник Лесі Українці, що знаходився на центральній площі Балаклави. Проте у решті документів про нього вже не йдеться. З повідомлень пабліків доходила інформація про наміри його демонтувати. Наголошу, що Леся Українка є не лише провідною і найвідомішою в світі українською письменницею, вона є представницею європейського просвітницького руху початку 20 ст., її творчість випередила її час, а її світогляд і філософія є актуальною в нашу добу глобалізації і інформаційного суспільства. Ймовірно, намагання стерти Лесю Українку з балаклавських вулиць є перманентним бажанням місцевих чиновників протягом останніх 20-ти років.

На території колишнього селища Кадикой (Кадиковка) нещодавніми земельними роботами було виявлено нову пам’ятку археології середньовічне селище, ймовірно, належне місцевим грекам. Доля пам’ятки також невтішна — частина, що потрапила в зону забудови житлового будинку підпала під рятівні розкопки, тобто розкопки під знесення без розгляду музеєфікації навіть в разі знахідок комплексів, які можуть під це підпадати. При цьому, як видно по фото звітної документації, на момент проведення археологічних робіт і експертизи, схил вже було терасовано під будівництво, а знахідки, які позначені як підйомний матеріал, насправді походять із зруйнованого археологічного шару і комплексів.

Фортеця Чембало. Фото Е. Кравченко, 2005 рік

В районі фортеці Чембало, а точніше на місці її передмістя заплановано зведення п’ятиповерхового готельного комплексу. Збереження пам’ятки археології планується реалізувати шляхом розкопок археологічних комплексів і шарів, якщо такі трапляться під час будівництва. Іншими словами, археологічна пам’ятка буде зруйнована. Не кажучи про те, що будівництво у безпосередній близькості до Чембало посилить негативний антропогенний вплив на пам’ятку і спаплюжить краєвид скелі Кастрон, на якій знаходиться фортеця.

Системність злочинів російської влади проти культурної спадщини

Але навіть діюче російське законодавство не дозволяло діяти настільки волюнтаристськи по відношенню до культурної спадщини. Ймовірно, саме забудова Балаклави стала причиною радикальних змін у російському містобудівному охоронному законодавстві. Так, будуть внесені зміни до федерального закону «Об объектах культурного наследия (памятниках истории и культуры) народов Российской Федерации» щодо дозволів заміни матеріалу елементів об’єктів культурної спадщини, прокладання інженерних мереж на об’єктах, порядок виведення об’єктів із списків культурної спадщини. Тобто зміни направлені на деструкцію об’єктів культурної спадщини, зменшення їх площі, підміну автентичних елементів. В кінці 2025 року почав діяти наказ мінкультури росії № 2049, який регулює містобудівну діяльність у межах давнього міста Херсонес Таврійський і фортець Чембало і Каламіта. Наказом із обов’язкових вимог виключено попередні археологічні дослідження в разі будівництва на території історичного населеного місця, на набережній Балаклави збільшена висотність забудови до 16-18 м і надано дозвіл на індивідуальну забудову висотою до 12 м. Також наказом дозволяється будівництво канатної дороги через Балаклавську бухту.

Висновки

Загалом, висновки із усього цього жаху, який зараз навалюється на історичне середовище Балаклави, невтішні. Росію не цікавить ані історичне минуле регіонів, які вона окупувала, ані власне історичне минуле. Показова дружба росіян із Генуєю не завадила дозволити забудову однієї із мальовничіших генуезьких фортець на Чорному морі, постійні ретроспекції до золотого імперського часу не завадили знищенню історичного середовища російського імперського істеблішменту в Балаклаві, ну а про стертя пам’яті про Лесю Українку вже і пояснень не потребує, адже це першочергове завдання окупантів у Криму. 

Забудова унікальної археологічної пам’ятки — римського табору, попри низькоуклінні прохання колег-археологів із Херсонеса, найімовірніше, відбудеться дуже швидко. Відмічу, в російських медіа на балаклавський погром лише схвальні відгуки. А в Олександра Гріна Балаклава — то був Зурбаган, і хай мене вибачать за згадку російського письменника.

                                                                       Евеліна КРАВЧЕНКО, експертка 
                     Міжнародної експертної мережі Кримської Платформи,
  старший науковий співробітник Інституту археології НАН України

______________________________

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Німецького фонду Маршалла.
278 views

Уся Аналітика

Розгорнути більше...