Третя Чорноморська безпекова конференція: у Молдові обговорюють стратегії звільнення Криму та безпеку регіону

У столиці Молдови офіційно розпочала роботу Третя Чорноморська безпекова конференція Міжнародної кримської платформи. Захід об'єднав міністрів закордонних справ та оборони, керівників міжнародних організацій та провідних експертів для обговорення наслідків російської агресії та шляхів відновлення безпеки в Чорноморському та Азовському регіонах.

Що таке Чорноморська безпекова конференція?

Як повідомляє портал Кабінету Міністрів України, цей захід є другим флагманським заходом Міжнародної кримської платформи після щорічного саміту. Відомо, що у 2023-му році згадана конференція проходила у Бухаресті, тим часом  як у 2024-му — у Софії. 

Метою конференції є глибокий аналіз впливу російської тимчасової окупації Криму на безпекову ситуацію в Європі та світі. Учасники обговорюють стратегії реагування на загрози, які створює росія, зокрема перешкоджання вільному судноплавству та мілітаризацію захоплених територій. 

Головні заяви учасників?

Ключовим виступом конференції стала промова Міністра закордонних справ України Андрія Сибіги. Згідно з новиною на порталі Кабінету Міністрів України, очільник МЗС наголосив на посиленні тиску на росію, розмінуванні та запровадженні активних санкційних заходів проти «російського зернового тіньового флоту» через минулорічну змогу росії вивезти Чорним морем 2 млн тонн викраденого українського зерна для продажу в інші країни, а також неможливості стабільності в регіоні без повної деокупації півострова.

«Не може бути стабільної торгівлі в морі, в самому серці якого мілітаризований півострів під контролем агресивної держави. Що розпочалося в Криму, має завершитися в Криму. Крим — це Україна», — заявив Андрій Сибіга.

Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко під час власного виступу доповіла про ситуацію на півострові за російської окупації, звернувши увагу на посилення мілітаризації дітей та молоді:

«Діти в Криму перебувають під впливом пропаганди з початкової школи. Їх навчають повному циклу управління дронами, що свідчить про цілеспрямоване залучення молоді до війни», — заявила Куришко.

За інформацією вебсайту державного органу Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, міжнародні партнери висловили одностайну підтримку територіальної цілісності України. Зокрема, міністр закордонних справ Республіки Молдова Міхай Попшой у своєму виступі наголосив, що на сьогодні Україна стримує агресію та захищає не лише себе, а й інші європейські держави, тож потребує повної підтримки, унаслідок чого Молдова підтримає Україну у створенні спеціального трибуналу та створення комісії з репарацій.

Попшой також зазначив, що російська агресія має прямі наслідки для Молдови, які матеріалізуються у вигляді порушення повітряного простору, гібридних загроз, енергетичного тиску і т. п.

«Нещодавно росія завдала бомбардування енергетичної інфраструктури, що призвело до забруднення річки Дністра, як наслідок – кілька регіонів Молдови залишилися без питної води. Ці виклики можна побороти лише спільно з партнерами — однодумцями. Ми маємо захищати міжнародне право, включаючи невизнання окупації Криму», — зазначив міністр закордонних справ Республіки Молдова.

Міністр оборони Республіки Молдова Анатолє Носатий та Генеральний секретар Чорноморського економічного співробітництва Лазар Команеску попередньо наголосили на важливості безпекового виміру та економічної співпраці між країнами-союзниками задля подолання проблем, створених росією.

Відомо, що низка країн, зокрема Болгарія, Молдова, Румунія та Туреччина, висловила бажання відігравати більшу роль у безпеці Чорного моря.

Наприкінці конференції з відеозверненням звернулися Висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас і Комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос. 

Обидві політикині наголосили на захисті свободи судноплавства, розмінуванні, протидії гібридним загрозам і, як зазначила Каллас,  створенні Чорноморського центру морської безпеки як системи раннього попередження проти атак з боку росії. Також Каллас і Кос акцентували увагу на поглибленій співпраці з Україною та Молдовою для зміцнення спільної безпеки.

Раніше «Голос Криму» писав про введення Молдовою надзвичайного режиму унаслідок влучання росії в ГЕС та витікання нафтопродуктів у Дністер.