Портова інфраструктура Севастополя завдячує своїм існуванням решті окупованих територій України

Завантаження портової інфраструктури окупованого Севастополя збільшилося завдяки відправленню аграрної продукції з материкових ТОТ півдня та сходу України, в тому числі на експорт. Про це російській пропагандистській агенції ТАСС заявили в окупаційному «уряді» кримського міста.

За словами кремлівських маріонеток, злочинне вивезення окупантами товарно-сировинної, зокрема сільськогосподарської, продукції з окупованих регіонів України на експорт «дозволило повернутися до традиційної спеціалізації порту Севастополь та забезпечило суттєвий приріст обігу вантажів і найбільший об'єм перевалки в рамках реалізації Стратегії розвитку морської діяльності РФ». При цьому об'єм обігу вантажів не вказується.

Уточнюється, що обсяги перевалки забезпечують приватні стивідорні компанії з резервом потужностей. Зокрема, найбільший перевалочний комплекс на території морського порту Севастополь експлуатується місцевою «філією» стивідорної компанії «Авал».

Додається, що в цілому «перспективними напрямками торгівельно-економічної співпраці» окупованого Севастополя на зовнішніх ринках є такі країни, як Білорусь, Єгипет, Сирія, Еритрея, Уганда, Сенегал, Китай, Таджикистан та інші країни, що офіційно не приєдналися до міжнародних санкцій проти РФ. Разом з тим колаборанти заявляють про «певний пріоритет логістичних можливостей міста» у прямій співпраці з Туреччиною та країнами Близького Сходу, в тому числі з Сирією.

«Близьке розташування дозволяє значно скоротити терміни транзиту, обробки вантажів та вартість перевезень. У режимі дії міжнародних санкцій морський порт Севастополь є зручним пунктом для перевалки вітчизняних каботажних вантажів та зовнішньоторгівельних вантажів з Туреччини, Сирії та Африки», – заявляють в окупаційному «уряді» Севастополя.

Разом з тим ЗМІ держави-окупанта відзначають, що порти окупованого Кримського півострова здатні приймати різні типи суден і забезпечити перевалку різнопланових вантажів, однак вони не завантажені на повну потужність через запроваджені низкою країн санкції проти місцевих підприємств та їхніх партнерів. Наприклад, обсяг перевалки вантажів Севастопольського морського порту за період російської окупації міста скоротився в десятки разів: з майже 6 млн тонн у 2013 році до менш ніж 200 тисяч за підсумками 2018 року. 

При цьому «влада» ТОТ АР Крим і Севастополя, попри санкції, демонструє спроби «побудови взаємин із закордонними партнерами, залучаючи в тому числі постачальників, які користуються морським транспортом».