Балтійський щит проти «шахедів»: Естонія, Латвія та Литва вимагають фінансування спільних оборонних проектів ЄС на тлі прильоту дронів

Міністри оборони країн Балтії виступили зі спільною заявою, закликаючи Європейський Союз до радикального посилення оборонної інфраструктури на східному фланзі. На тлі частих випадків порушення повітряного простору безпілотниками унаслідок російсько-української війни, Латвія, Литва та Естонія вимагають включення до переліку «Європейських оборонних проєктів спільного інтересу».

Згідно з офіційною заявою, оприлюдненою на порталі Міністерства оборони Латвії, країни Балтії вживають рішучих заходів, ставлячи пріоритетом розвиток протиповітряної оборони, проте «нещодавні інциденти, спричинені агресивною війною росії проти України, свідчать про важливість подальшого зміцнення багаторівневої протиповітряної оборони».

«Цього тижня кілька іноземних безпілотних літальних апаратів перетнули повітряний простір НАТО в країнах Балтії та впали на нашу територію. На щастя, ніхто з цивільного населення не постраждав, а збитки, завдані інфраструктурі, були мінімальними», — зазначено у заяві, оприлюдненій  минулої п'ятниці.

Відомо, що країни Балтії інвестують у сферу оборони щонайменше 5 % ВВП, надаючи пріоритет закупівлі засобів протиповітряної оборони та розробці систем безпілотників і систем протидії безпілотникам, а також акустичних датчиків.

Попри власну оборонноздатність, інциденти з БПЛА підкреслюють необхідність для країн Балтії подальшого підвищення готовності та інвестування в оборонний потенціал, зокрема за допомогою союзників.

«Союзники повинні терміново посилити потенціал, необхідний для ефективного виявлення та перехоплення. Поточна присутність літаків та систем протиповітряної оборони НАТО в країнах Балтії має бути збережена та ще більше посилена для протидії всім повітряним загрозам, включаючи безпілотні літальні апарати», — вказано у  заяві.

Крім того, країни Балтії повторно звертають увагу на свою заявку на фінансування ЄС, доступне в рамках ініціативи «Європейські оборонні проєкти спільного інтересу» (European Defence Projects of Common Interest - ред.), а також наголошують на важливості «суттєвого збільшення та цільового спрямування оборонного фінансування для зміцнення його східного кордону через такі ініціативи, як «Варта східного флангу» (Eastern Flank Watch - ред.)  та «Європейська ініціатива з оборони від дронів» (European Drone Defence Initiative - ред.).

У заяві наголошено, що: 

«Поки триває розслідування з метою з’ясування всіх відповідних подробиць та обставин, ми, як і раніше, рішуче підтримуємо оборонні операції України проти росії та законне право України на самооборону».

Інциденти з дронами: прямий наслідок російської війни

Минулого тижня на територіях Латвії, Литви та Естонії було зафіксовано падіння безпілотних апаратів. Як зазначає британська телерадіомовна корпорація «Бі-Бі-Сі», один БПЛА влучив у димар електростанції в естонському місті Аувере , а інший вибухнув у південному районі Краслава в Латвії. Попередньо німецька телевізійна програма новин «Німецька хвиля» звітувала про розбиття військового безпілотника на замерзлому озері в Литві, приблизно за 20 кілометрів від кордону з Білоруссю. В результаті трьох інцидентів ніхто не постраждав.

Представники балтійських країн, зокрема прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте та президент Латвії Едгарс Рінкевичс згодом підтвердили, що безпілотні апарати створені в Україні. Було також підтверджено, що БПЛА, що потрапив на територію Литви, був частиною українського удару по російському нафтовому терміналу в Приморську — одному з двох основних експортних об’єктів на російському узбережжі Балтійського моря, які зазнали удару приблизно в один і той самий час.

«Безпілотник найімовірніше збився з курсу або зазнав впливу засобів електромагнітної боротьби, що захищають певні об'єкти технічного значення», - припустив Егілс Лесцінскіс, заступник начальника Об'єднаного штабу Латвії, чию думку поділяє міністр оборони Литви Робертас Каунас, який зазначив, що безпілотник на території Литви опинився там через ймовірне збиття з курсу російським радіоелектронним обладнанням.

Попри те, що дрони мають українське походження, політичне керівництво Балтії одностайне у визначенні винуватця. 

Прем'єр-міністр Литви Інга Ругінене заявила, що москва несе частину відповідальності за дрон на території її країни.

«Це не локальний інцидент, це частина більш широкої картини безпеки…Російська агресія проти України створює додаткові ризики для всього регіону», — зазначила Ругінене.

Егілс Лесцінскіс заявив, що «дрон, який врізався у димар електростанції, став одним із наслідків повномасштабної агресивної війни росії».

Раніше «Голос Криму» писав про рішення Молдови розпочати процес виходу зі статутних органів Співдружності Незалежних Держав.