19.02.2026, 17:13

Кримським психіатрам додається роботи: в дорослих – депресія, в дітей – цифрова залежність

Поділитись

Найчастіше останнім часом мешканці ТОТ АР Крим звертаються до психіатрів із депресивними та тривожними розладами, панічними атаками, розладами, пов'язаними зі стресом.

Окремою тривожною тенденцією, що наростає, стала ігрова залежність, особливо серед підлітків. Про це в інтерв'ю підконтрольним окупантам ЗМІ розповіла «головний лікар Євпаторійського психоневрологічного диспансеру», «головний позаштатний спеціаліст з психіатрії міністерства охорони здоров'я республіки Крим» Тамара Вєтріла, яка, серед іншого, відзначила часті звернення пацієнтів із психосоматичними розладами, причиною яких є тривожність і невідреагований стрес.

За її словами, спостерігаються також нові форми залежностей, пов'язані з комп'ютерними іграми, соціальними мережами та постійним інформаційним потоком: зокрема, йдеться про номофобію, коли людина боїться залишитися без телефона, та фомофобію, коли людина боїться випасти з соцмереж і пропустити щось важливе для себе. При цих станах просте захоплення переростає в ігровий компульсивний розлад, коли людина не може жити без телефона та схвалення в соцмережах і відтак починає жити віртуальним життям замість реальної.

Крім цього, спостерігається залежність від покупок в інтернеті, зокрема на маркетплейсах, а також певна фінансова азартність, пов'язана з купівлею криптовалют та торгівлею на біржах.

«З'явилися нові поведінкові розлади, поглиблені технологіями. Зникає звичка до глибокого пізнання. Навіщо вчити, якщо можна сказати "Окей, Google / Siri)"? Ми отримуємо інформацію швидко, але вона дуже "коротка", не запам'ятовується. Безкінечне гортання стрічки в соцмережах – це вже чітка залежність. Ми не знаємо, як далі житиме покоління, що виросло на цьому. Зараз відбувається те, що в цілому світі визнається як цифрова деградація особистості. Штучний інтелект та пошукові системи дають короткі відповіді, і люди не мають глибоких знань. А без них наш мозок просто перетворюється на чистий аркуш, бо туди фундаментально нічого не закладається.

Ми розучуємося мислити складно, нам страшно від цієї складності, і ми тікаємо у прості цифрові шаблони. Найстрашніше – ми не розглядаємо всерйоз, що наше покоління може стати просто залежним і керованим. Це дуже погана перспектива. Коли психічний розлад починається в ранньому віці, прогноз менш сприятливий. Ми зараз перевіряємо підлітків, і не тільки, на елементарну математичну задачу: швидко віднімати від 100 по 7. І це для багатьох виявляється складним завданням», – розповіла Вєтріла.

За словами «головлікаря» євпаторійського психдиспансеру, основною причиною, яка заважає людям вчасно звернутися до спеціаліста з проблемами психічного здоров'я, є страх стигматизації.

«Люди бояться бюрократичної машини: а раптом, якщо ти потрапив до психіатра, це стане тавром, не візьмуть на роботу, відберуть водійське посвідчення, поставлять на облік. Без добровільної згоди пацієнта ніхто не має права поставити його на диспансерний нагляд. Це регулюється законом №323 "Про основи охорони здоров'я громадян в рф". Винятки є, але вони стосуються лише випадків, коли людина з важким психічним розладом може завдати серйозної шкоди собі або оточенню. І навіть тоді питання вирішується у суворому правовому полі, виключно за рішенням суду. Зокрема, є закон, який регулює порядок диспансерного нагляду. Зараз нема понять диспансерного або консультативного обліку, є поняття нагляду, яке поділяється на 5 груп. Найсерйознішою є п'ята група активного динамічного нагляду: до неї потрапляють пацієнти, які потребують щомісячного візиту до лікаря та підтримувального лікування, як-от після примусового стаціонарного лікування. Це люди з частими госпіталізаціями.

Для більшості ж тих, хто наразився на тимчасові труднощі, існує консультативний нагляд. Людина прийшла з порушенням сну, сімейним конфліктом, тривогою – їй допомогли, її не вносять до бази даних, ніхто не буде викликати й турбувати. Але якщо в майбутньому їй знадобиться довідка для праці в якихось структурах або на водіння, вона пройде лікарську комісію, її випадок розглядатиметься індивідуально. Якщо стан у нормі й не становить загрози – перешкод не буде», – пояснила Вєтріла.

За її словами, існує пильний контроль над пацієнтами зі вкрай важкими розладами – т. зв. група активного динамічного спостереження. При цьому вона послалася на спільний наказ російських міністерств охорони здоров'я та внутрішніх справ, який зобов'язує проводити щоквартальну звірку списків таких пацієнтів, оскільки вони вважаються потенційно небезпечними; якщо в період звірки людина не підпала під спостереження, лікарі зобов'язані оперативно інформувати «відповідні структури».

Такі заходи пояснюються потребою запобігання можливим проблемам у соціумі, а також необхідністю для самого пацієнта отримати необхідний контроль і допомогу не лише від лікарів, а й від соціальних служб.

Крім цього, Вєтріла розповіла про сучасні методи лікування, які застосовуються в очолюваному нею диспансері. Зокрема, транскраніальна електрична стимуляція постійним струмом була визначена як «проста неінвазивна процедура, яка модулює збудливість кори головного мозку, добре себе показує при депресіях та когнітивній реабілітації».

Також застосовуються цифрові терапевтичні засоби – спеціальне програмне забезпечення з доведеною ефективністю: це можуть бути додатки на основі когнітивно-поведінкової терапії для роботи з депресією та тривогою. Одним з найцікавіших методів було названо терапію з використанням віртуальної реальності для лікування фобій, на кшталт страху висоти: пацієнт у шоломі під контролем психотерапевта «поступово й безпечно зустрічається з ситуацією, що лякає, і вчиться долати страх».

При цьому Вєтріла наголосила, що будь-яка психофармакотерапія мусить бути в комплексі з психотерапією, психологічною корекцією, і обов'язково з залученням родини.

«Це біопсихосоціальний підхід. Не просто "попити пігулки", а змінити спосіб життя. Це робота з мисленням, з оточенням. І, звісно, постійно з'являються нові класи ліків, нові антидепресанти з іншим механізмом дії», – висловилася вона.