12.11.2025, 19:41

Не торгуйте мовою! Відкрите звернення

Поділитись

Останні дії представників влади, спрямовані на підрив державної мовної політики, є прямою загрозою національній безпеці і єдності України.

Наступ на українську мову, русифікація всіма можливими засобами є невід’ємною складовою війни на знищення, яку Росія веде проти українського народу.

Цей наступ включає не лише жорстоке винищення всього українського на окупованих територіях. Росія вкладає величезні зусилля й кошти в системну політику зросійщення, спрямовану на всю територію України, передусім – на дітей та молодь.

Оприлюднені дані про зростання рівня русифікації київських школярів, зростання споживання українцями російської музики та відеоконтенту – прямі наслідки цих системних дій ворога. Натомість українська влада, за незначними винятками, відзначається в мовній політиці бездіяльністю, що нерідко межує з саботажем.

Творення і просування популярного українського контенту залишається переважно справою ентузіастів, чинний закон про підтримку книгарень третій рік не виконується, другий рік блокується ухвалення законів про українськомовне освітнє середовище, Уповноваженому із захисту державної мови уряд не дає можливості мати хоча б по одному представнику на область, державна мовна програма не виконується.

Але те, що відбувається останніми днями – вже не просто бездіяльність, а, по суті, приєднання української влади до російського наступу на українську мову.

Спочатку під приводом застережень неназваних «європейських експертів» на вимогу віцепрем’єра Тараса Качки і голови Держслужби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Віктора Єленського фракція «Слуга народу» зняла з пленарного засідання урядовий законопроєкт про правильний переклад Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов і виключення російської з переліку мов, захищених Хартією.

Потім той же віцепрем’єр Качка заявив, що відправив на погодження в Будапешт зміни до законодавства про мову освіти, які в разі схвалення будуть внесені до парламенту. При цьому ні українській громадськості, ні народним депутатам невідомий зміст проєкту, який погоджується з проросійською владою Угорщини.

Але це – лише верхівка айсберга. Бо одночасно вже згадана ДЕСС розіслала на погодження міністерствам і відомствам законопроєкт, який можна ставити врівень з сумнозвісним законом Ківалова-Колесніченка або русифікаторськими проєктами, які вносить прямо з СІЗО звинувачений у державній зраді депутат Шуфрич.

Законопроєкт грубо втручається у закон про державну мову, штучно вносячи в нього зміни про захист національних меншин, передбачає застосування замість української – мови меншин (читай: російської) у сферах надання послуг, спортивних змагань, у наукових виданнях та конференціях.

Причому йдеться аж ніяк не про угорську, румунську чи польську мови, які нарівні з англійською та іншими мовами ЄС і так можуть широко використовуватися в науці, освіті та культурі, а про інші мови, передусім російську.

Не менш небезпечні зміни законопроєкт вносить і до закону «Про національні меншини (спільноти) України». Наприклад, робить необов’язковим застосування державної мови під час виступів на засіданнях місцевих рад та інших офіційних заходах влади. Від невизначеного кола службовців для призначення на посаду вимагатиметься володіти мовою меншини «на рівні, що відповідає рівню володіння державною мовою для відповідної категорії посад».

Понад те, в місцях традиційного проживання національних меншин «акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативного характеру дублюються мовою відповідної національної меншини (спільноти)». Ідеться не про переклад цих актів, який нікому й зараз не заборонено робити, а про запровадження елементів офіційної багатомовності, що не відповідає Конституції і законам України.

Широкі можливості застосування мов меншин у населених пунктах, де представники цих меншин традиційно проживають або становлять значну частину населення проєкт пропонує поширити на цілі райони включно з населеними пунктами, де взагалі немає представників меншин. Така мовна регіоналізація не має нічого спільного з реальним захистом прав меншин і є відвертим сприянням сепаратизму й фрагментації країни. З часів утечі Януковича й досі український уряд ніколи не ставав провідником цих російських ідей.

Це – далеко не повний перелік запропонованих небезпечних новацій.

Ми щиро дякуємо Уповноваженому із захисту державної мови, іншим інституціям, які відмовилися підтримати цей антиукраїнський законопроєкт і вказали на його невідповідність національним інтересам, Конституції та законам України. Але сам факт його внесення на міжвідомче погодження не можна залишати без належної оцінки, тим більше, що немає жодних ознак відмови уряду від протягування цього документу.

Ми звертаємо увагу української влади, що відповідно до Закону «Про національну безпеку України» захист державної мови належить до фундаментальних національних інтересів України. Українська мова не може бути розмінною монетою і предметом жодних торгів, у тому числі під приводом євроінтеграції чи захисту прав меншин.

Права національних меншин України надійно захищені міжнародними договорами, Конституцією і законами України, включаючи Закон «Про національні меншини (спільноти) України». За підсумками громадської кампанії «Євроінтеграція без русифікації» у грудні 2023 року було досягнуто широкого консенсусу і проголосовано конституційною більшістю Верховної Ради збалансовані зміни до законодавства про національні меншини, які здобули схвальну оцінку Європейської комісії. Ми закликаємо владу відмовитися від спроб руйнування цього консенсусу і повернутися до цілісної й послідовної мовної політики.

Ми закликаємо:

1. Не вносити і не ухвалювати жодних законопроєктів, що піддають ревізії в бік послаблення позицій української мови закони про державну мову, освіту та національні меншини. Врахувати застереження Уповноваженого з захисту державної мови та інших інституцій, відповідальних за мовну політику, про неприйнятність законопроєкту, запропонованого ДЕСС.

2. Припинити практику закулісного погодження українськими урядовцями законопроєктів, що стосуються мовних питань, з іноземними державами за спиною українського суспільства й парламенту.

3. Виконати припис Конституційного Суду і невідкладно ухвалити урядовий законопроєкт №14120 «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов» в цілому в редакції профільного комітету парламенту (це дозволить вивести з-під дії Хартії в Україні російську мову, натомість додатково поширить її дію на їдиш, румейську, урумську, ромську, кримчацьку та караїмську мови, які справді потребують підтримки і захисту).

4. Ухвалити законопроєкт №13072 «Про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі» (який передбачає створення українськомовного освітнього середовища в школах і водночас враховує інтереси національних меншин).

5. Забезпечити виконання в повному обсязі Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.

6. Прискорити розробку й ухвалення законодавчих змін, спрямованих на посилення захисту державної мови, протидію русифікації і підтримку створення та поширення українського культурного продукту.

У час війни за ідентичність дієва і наступальна мовна політика – це не побажання, а нагальна потреба, без якої Україна не матиме майбутнього.

Рух “Простір свободи”

ГО “Незалежні”

Ініціатива захисту прав україномовних “І так поймут!”

ГО “Український світ”,

Освітня платформа “Є-мова”

“Одеса україномовна”

Громадський рух “Не будь байдужим!”

ГО “Сильні громади”

ГС “Коаліція “На лінії зіткнення”

ГО “Ініціативний рух “Громадський патруль”

Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”