25.03.2026, 15:35

Міраж імперських амбіцій у керченському доку: навіщо Росія будує авіаносці в окупованому Криму?

Поділитись

Поки російський Чорноморський флот змушений переховуватися в Новоросійську, в окупованому місті Керчі на заводі «Залив» триває будівництво гігантських універсальних десантних кораблів (УДК) проєкту 23900. Супутникові знімки Олсорс Аналізис/AllSource Analysis від березня 2024 року зафіксували значний прогрес у формуванні корпусу головного корабля «Іван Рогов». Що це — стратегічний прорив чи чергова багатомільярдна мішень для українських ракет?

Травма «Містралів» та кримська відповідь

Історія проєкту 23900 бере початок із геополітичного ляпасу, який Кремль отримав у 2014 році. Тоді через анексію Криму Франція відмовилася передати РФ уже готові вертольотоносці типу «Містраль». Росія вирішила довести світові, що здатна збудувати аналогічні кораблі самотужки, і обрала для цього вкрадений український завод «Залив» у Керчі.

Цей завод володіє унікальним для регіону сухим доком довжиною 360 метрів. Саме тут у 2020 році Путін особисто брав участь у закладанні двох кораблів — «Іван Рогов» та «Митрофан Москаленко».

Супутниковий рентген Олсорс Аналізис/AllSource Analysis: відбувається на стапелях?

Останні супутникові дані свідчать: попри постійну загрозу ракетних ударів, роботи не припиняються. На знімках чітко видно обриси «Івана Рогова». Корпус корабля майже сформований, триває монтаж палубних надбудов.

March 2026 imagery shows significant progress on Russia’s amphibious assault vessel currently under construction at the Zaliv Shipyard in Crimea. https://t.co/epfzHD4aZI

Spotlight Report - Critical intelligence delivered to your inbox. https://t.co/n0XDPQNx8A #GEOINT #Russia pic.twitter.com/i3yG2zq3Ue
— AllSource Analysis (@AllSourceA) March 20, 2026

Технічне досьє «кримських велетнів»:

- водотоннажність: до 40 000 тонн (це вдвічі більше за оригінальні «Містралі»);

- авіагрупа: до 16-20 важких гелікоптерів (Ка-52К, Ка-27, Ка-29) та розвідувальні БПЛА;

- десант: понад 1000 морських піхотинців та 75 одиниць бронетехніки;

- докова камера: здатна нести до 4 десантних катерів.

Фактично, Росія будує не просто десантні кораблі, а повноцінні легкі авіаносці, здатні проектувати силу на далеку відстань — від Середземного моря до берегів Африки.

Технологічна пастка та санкційний зашморг

Проте за зовнішнім прогресом ховаються системні проблеми. Головний виклик для проєкту 23900 — силова установка. Традиційно Росія залежала від українських газових турбін («Зоря»-«Машпроект») або західних дизелів. Спроба створити власні потужні двигуни для кораблів такого класу постійно супроводжується аваріями та затримками.

Крім того, сучасний вертольотоносець — це насамперед складна електроніка, радари та системи управління вогнем. Більшість компонентів, що планувалися для цих кораблів, потрапили під санкції, що змушує російських інженерів до «технологічного піратства» або використання менш надійних цивільних аналогів.

Велика мішень у прифронтовій зоні

Будівництво «Івана Рогова» у Керчі виглядає як стратегічне зухвальство. Керченський міст та завод «Залив» знаходяться в зоні досяжності українських засобів ураження. У листопаді 2023 року українська ракета SCALP-EG вже довела вразливість цього заводу, прямим влучанням вивівши з ладу новітній малий ракетний корабель «Аскольд».

Для Сил оборони України недобудовані корпуси УДК є пріоритетними цілями. Знищення такого об'єкта на стадії будівництва стане не лише воєнною поразкою РФ, а й остаточним крахом міфу про «імпортозаміщення» у військово-морській сфері.

Росія намагається добудувати проєкт 23900 до 2028 року, але ці терміни виглядають занадто оптимістичними. УДК у Керчі — це пам’ятник імперським амбіціям, які будуються на вкраденій землі за допомогою застарілих технологій під постійним прицілом українських ракет.

"Судячи з усього, в Кремлі вважають проект по добудові корабля "Иван Рогов" питанням "геополітичного престижу", тому продовжують роботи всупереч об’єктивним обмеженням, в першу чергу - уразливість тимчасово окупованого Криму для ударів Сил оборони України", - зазначається у Дефенс Експрес/Defense Express.

Чи встигнуть ці кораблі вийти в море, чи вони повторять долю крейсера «Москва», залишаючись у доках Керчі як найдорожчий металобрухт у світі — питання часу та майстерності українських воїнів.

Раніше «Голос Криму» інформував про те, що Севастопольський суднобудівний завод, який простоює буде виставлений на продаж.