Крим: як не втратити увагу світу

У Києві відбувся Форум «11 років війни. Точка відліку: Крим», приурочений до Дня спротиву окупації Криму. В умовах зростаючої кількості політичних криз, нових збройних конфліктів та міжнародно значущих подій утримувати увагу на ситуації в тимчасово окупованому Криму стає дедалі складніше.

Народна депутатка України Таміла Ташева заявила, що парламент ухвалив важливе звернення до парламентів інших держав із закликом підтримувати українську територіальну цілісність та не визнавати території за РФ.

«Цей трек, який ми почали з МЗС та Офісом президента минулого року, коли було 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу, він продовжується. І я дякую парламентам тих держав, які визнають депортацію актом геноциду. Не можу не знадати «Кримську платформу», яка була започаткована президентом у 2021 році. Вже з 2022 року, в перший рік повномасштабного вторгнення, парламент ініціював проведення парламентського саміту. І я бачу, наскільки ідея підтримки Криму і тих людей, які продовжують проживати на території півострова, підтримується парламентарями інших держав, це завжди понад 60-70 країн світу... Потрібно розповідати про Крим різними інструментами, від, умовно, «кулінарної» дипломатії, до роботи у судах. І ця робота у правовому полі почалася у 2014 році», – зазначила вона.

Своєю чергою заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс вказав, що українська дипломатія щодо питання Криму завжди була прямолінійною та наполегливою.

«Коли Росія окупувала Крим, я був речником МЗС і я дуже добре пам'ятаю свій брифінг 18 березня 2014 року. Я чітко заявив, що всі ці рішення, і референдуму, і російської Думи є нікчемними, Україна ніколи не визнає ці рішення, і Крим був, є і буде залишатися українським. Завданням Росії було нормалізувати та легітимізувати цей процес, нашим завданням було зберегти Крим у фокусі міжнародної уваги. Ми із завданням впоралися у тому сенсі, що зараз немає жодної цивілізованої держави світу, яка би визнала Крим російським», – зауважив він.

Перебийніс додав, що Україна забезпечує постійну присутність теми Криму в ООН, ОБСЄ, Раді Європи, вже є кілька рішень міжнародних судів, і за його словами, вони продовжуватимуться.

Тимчасова повірена у справах Великої Британії в Україні Шарлотта Сюрен зазначила, що обговорення важливості підтримки Криму є сигналом для людей, що проживають на півострові, що світ не забув про них. Також це ж сигналом для міжнародної спільноти, що без суверенної України та Криму, глобальний порядок та безпека будуть під загрозою.

«Ми ніколи не забудемо дії Росії в Криму, як не маємо забувати про супротив російській окупації, який українці показали 11 років тому. Супротив, який вони продовжують показувати. Нас надихає їхня сміливість, бажання бути вільними та відданість українському Криму», – наголосила вона.

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник своєю чергою заявила, що більшість згадок Криму в європейських неангломовних медіа пов'язані з військовими діями. І лише 5% згадок пов'язані з порушенням прав людини, політичними в'язнями та переслідуваннями кримськотатарського народу. На Близькому Сході історія не краща, а також там додається проросійський наратив.

«Тема переслідувань і страждань внаслідок окупації майже не представлена в іноземних медіа. Це не трагедія, з цим можна працювати і треба. Дійсно дуже впливає на представленість в іноземних ЗМІ, і тут хочу підкреслити важливість «Кримської платформи», тому що закордонні заходи дуже добре впливають на інформаційний простір», – розповіла вона.