Форум “КРИМ: дім, за який ми боремося”: стратегія реінтеграції, безпека Чорного моря та відповідальність росії

У День спротиву окупації Криму в Києві відбувся форум “КРИМ: дім, за який ми боремося”, який об’єднав представників державної влади, правозахисників, міжнародних експертів і громадських діячів. Організаторами заходу виступили Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим / Офіс Кримської платформи, Кримська правозахисна група, Центр прав людини ZMINA та КримSOS.

Перша панель була присвячена викликам, з якими Україна стикається протягом 12 років окупації Криму, а також інструментам державної політики підтримки громадян і збереження спадщини корінних народів України.

Постійна Представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко наголосила, що Представництво послідовно працює над політикою реінтеграції: формує механізми перехідного правосуддя, врегульовує питання документів окупаційних адміністрацій, відновлення освіти та розширення роботи з молоддю. Водночас ведеться системна робота зі зміни законодавства та документування злочинів росії — зокрема порушень прав людини, депортації дітей і мілітаризації півострова.

«За будь-якими стратегіями і законами – люди. Сьогодні в окупованому Криму за адміністративними та кримінальними статтями переслідуються тисячі осіб. Це конкретні імена і родини. Тільки звільнення Криму поверне на півострів свободу», — підкреслила вона. 

Друга панель була присвячена мілітаризації півострова та перетворенню Чорного моря на інструмент тиску, що має наслідки для глобальної продовольчої, енергетичної та екологічної безпеки.

Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар наголосив, що механізмів міжнародних конвенцій недостатньо — потрібна чітка координація з Коаліцією Рішучих та практичні кроки для покарання росії.

Генерал-майор Ілля Павленко зазначив, що чорноморський флот рф перетворився на інструмент тиску й терору: блокування морських шляхів, обмеження експорту та гібридні тактики стали частиною стратегії. За його словами, існує ризик спроб легалізації окупації Криму, і цього не можна допустити.

"Загроза полягає в тому, що Росія розраховує: світ звикне до її практик і все поступово «нормалізується». Цього не можна допустити. Є інформація, що цього року росія планує посилити зусилля для легалізації захоплення Криму. Завдання — не дозволити цього”, — наголосив Ілля Павленко.

Говорили і про екологічні виклики. Зокрема, доктор біологічних наук Павло Гольдін підкреслив масштаб екологічних загроз — від хімічного і біологічного забруднення до мінування та корабельних трощ.

У свою чергу предстаник Програми ООН з навколишнього середовища П’єр Карло Сандей наголосив, що екологічні втрати війни майже неможливо оцінити фінансово, а забруднення Чорного моря має регіональний і глобальний вимір.

Документування злочинів і міжнародна відповідальність

Третя панель була присвячена механізмам міжнародного реагування та притягнення держави-окупантки до відповідальності.

У межах панелі йшлося про системну криміналізацію проукраїнської позиції в Криму, масові переслідування, катування політв’язнів та відсутність належної медичної допомоги.

Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко наголосила, що переслідування в Криму - складова цілеспрямованої політики окупаційної “адміністрації”, спрямованої на придушення будь-якого спротиву.

Голова правління Кримська правозахисна група Ольга Скрипник зазначила, що Україна вибудувала унікальну систему документування злочинів з 2014 року, і цей досвід уже став основою для національних та міжнародних проваджень.