Що робити, аби тема Криму лунала голосніше?

У Києві відбувся Форум «11 років війни. Точка відліку: Крим», приурочений до Дня спротиву окупації Криму. Директор Центру Євразії Атлантичної Ради, Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні у 2003-2006 роках Джон Гербст прокоментував поточні зміни в американській зовнішній політиці. За його словами, питання Криму залишається центральним у ширшій геополітичній боротьбі.

«З точки зору адміністрації Трампа, Крим буде частиною тих земель, які будуть під контролем Росії після укладення домовленості. Я маю на увазі саме контроль. Я не очікую, що США визнають контроль Росії як законний. Насправді, на мій погляд, це було би ганебно вчинити для Трампа вчинити неправильно в питанні Крим. Якщо Трампу вдасться досягти успіху, його ціль має бути в тому, щоб підтримувати Крим у полі уваги, як частину України. Те, що Трамп намагається зробити – це нормально, і може він навіть досягне успіху, не повністю, тому що це несправедливий мир, мільйони українців будуть жити під окупацією, зокрема, у Криму. Я чітко вважаю, якби адміністрація Байдена надала Україні достатньо зброї у 2023 році, Україна вже б перетворила на пекло життя окупантів у Криму. На жаль, Байден цього не зробив. Трамп ніколи не збирався продовжувати безкінечну допомогу Україні. Повернення Криму вимагає підтримки санкцій з боку США та Заходу, і потрібно зробити так, щоб Росія не могла використовувати Крим у глобальному рівні», – зазначив він.

Авторка та науковиця Королівського коледжу Лондона Джейд МакҐлін зауважила, що століттями Росія формувала міфи про Крим. За її словами, старші академіки опираються змінам, адже багато з них практикувались в Росії, що частково є питанням поколінь.

«На це погано вплинули російські ліберальні дисиденти, які жили у вигнанні. Коли у мене запитали, чому я витрачаю стільки часу в Харкові, в інших частинах України, я пояснювала, що мені потрібно отримувати інформацію саме там, де відбуваються події, отримувати правдиву інформацію. Моє завдання пояснювати, що відбувається в Україні, в Росії, і це те, що не всі з моїх колег готові робити. Всі ми люди, всі ми робимо помилки, але треба їх виправляти», – вказала вона.

Старший кореспондент в Україні французького видання Libération, експерт із розвитку медіа Стефан Сіоан наголосив, що з 2014 року висвітлення Криму здебільшого здійснюється кореспондентами, які працюють у Москві.

«В іноземних журналістів просто немає доступу до Криму. Дуже важко підняти Крим в пріоритеті на повістці. Для багатьох кореспондентів, які раніше висвітлювали Крим, з початку вторгнення, це питання просто закрилося, тому що там зараз бастіон закритий. Але з 2023 року ситуація дещо змінилися, коли розпочався дискурс щодо контрнаступу», – сказав він.

Сіоан також наголосив на зростаючому темпі дискусії у Франції та Європі щодо подальших кроків у підтримці України, особливо на тлі ядерних загроз Росії та питання прямої військової участі.

Своєю чергою професор Університету Кобе Гакуїн, почесний консул України в Кобе (Японія) Окабе Йошіхіко зазначив, що Україна і Японія поділяють спільний досвід, оскільки обидві постраждали від агресії та окупації територій Росією. Він зауважив, що саме тому Україна та Японія мають ґрунт для співпраці.

Йошіхіко вказав, що у питаннях допомоги Японія підтримує Україну та надає допомогу, зокрема, вперше з Другої світової війни саме військову допомогу. На думку професора, Україна та Японія можуть співпрацювати в сфері морських сил.